Радон-222 (222 Rn ), історичні назви нітон (лат. Niton , позначали символом Nt , від лат. niteo — блищу, через свічення в темряві)[ 3] [ 4] і, пізніше, просто радон (лат. Radon , позначали символом Rn )[ 4] , також відомий як еманація радію (лат. Radii Emanatio , позначали символом RaEm ) — радіоактивний нуклід хімічного елемента радону з атомним номером 86 і масовим числом 222. Має період напіврозпаду 3,8235(3) доби. Відкрили 1900 року Ф. Е. Дорн та А. Деб'єрн .[ 5] [ 6]
Радон-222 — член радіоактивного сімейства урану-238 (так званий ряд урану-радію ), тому він утворюється в природі в уранових родовищах.
Утворення та розпад
Радон-222 безпосередньо утворюється внаслідок α-розпаду нукліда 226 Ra (період напіврозпаду якого 1600 ± 7 років):
88
226
R
a
→
86
222
R
n
+
2
4
H
e
.
{\displaystyle {\mathsf {^{226}_{88}Ra}}\rightarrow {\mathsf {^{222}_{86}Rn}}+{\mathsf {^{4}_{2}He}}.}
Сам радон-222 також α-радіоактивний, в результаті розпаду утворюється нуклід 218 Po і виділяється енергія 5,5903(3) МеВ :
86
222
R
n
→
84
218
P
o
+
2
4
H
e
.
{\displaystyle {\mathsf {{}_{86}^{222}Rn}}\rightarrow {\mathsf {{}_{84}^{218}Po}}+{\mathsf {{}_{2}^{4}He}}.}
Вимірювання
Для вимірювань концентрації радону-222 у середовищах (повітря, вода, ґрунт, будівельні матеріали) застосовують радіометри об'ємної активності та еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону-222, наприклад, RTM1688-2/RTM-2200, RadonScout, Альфарад плюс, AlphaGUARD PQ2000, AlphaPM, УДА-1АБ, РАА-3-01 «АльфаАЭРО», РАМОН-02, КАМЕРА-01, RAMON-01M, РГА-04, РРА-01М-03, РРА-01М-01, ТРЕК-РЭИ-1, КСИРА-2010Z тощо.[ 7]
Див. також
Примітки
↑ а б Audi G., Bersillon O., Blachot J., Wapstra A. H. The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties // Nuclear Physics A . — 2003. — Vol. 729 . — P. 3–128 . — Bibcode :2003NuPhA.729....3A . — DOI :10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 .(англ.)
↑ а б в Audi G., Wapstra A. H., Thibault C. The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references. // Nuclear Physics A . — 2003. — Vol. 729 . — P. 337—676 . — Bibcode :2003NuPhA.729..337A . — DOI :10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003 .(англ.)
↑ Чугаев Л. А. Нитон // Новый энциклопедический словарь : В 48 томах (вышло 29 томов). — СПб ., Пг. , 1911—1916.(рос.)
↑ а б Нитон // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский . — 2-е изд. — М . : Советская энциклопедия , 1954. — Т. 30 : Николай — Олонки. — С. 28. (рос.)
↑ Редкол.:Зефиров Н. С. (гл. ред.) . Химическая энциклопедия: в 5 т. — Москва : Советская энциклопедия, 1995. — Т. 4. — С. 174. — 20000 прим. — ISBN 5—85270—039—8.
↑ Популярная библиотека химических элементов / Отв. ред. И. В. Петрянов-Соколов. — 3 изд. — М. : Наука, 1983. — Т. 2. Серебро — Нильсборий. — С. 299-307. — 50000 прим. Архівовано з джерела 15 жовтня 2007
↑ http://fundmetrology.ru/10_tipy_si/list.aspx Архівовано березень 25, 2013 на сайті Wayback Machine . Государственный реестр средств измерений