Радошівка (Кременецький район)

село Радошівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький район
Тер. громада	Великодедеркальська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61020030090037896
Облікова картка	Радошівка
Основні дані
Засноване	1520
Населення	428
Територія	1.737 км²
Густота населення	246.4 осіб/км²
Поштовий індекс	47155
Телефонний код	+380 3558
Географічні дані
Географічні координати	49°59′33″ пн. ш. 26°7′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. / 49.99250; 26.12472
Водойми	річка Безіменна
Відстань до районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Лепесівка
Відстань до залізничної станції	13 км
Місцева влада
Адреса ради	47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1.
Карта
Радошівка
Радошівка
Мапа
Радошівка у Вікісховищі

Радоші́вка — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року адміністративний центр Радошівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.При Радошівці є хутори Козятин (6 дворів) і Пасіка (5 дворів). хутір Підліс виведений із облікових даних. Розташоване на сході району за 25 км від міста Шумська і 13 км від найближчої залізничної ст. Лепесівка.

Населення — 382 особи (2007).

Сторінка села в Фейсбуці.

Селом тече річка Безіменна.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Поблизу Радошівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1520.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Радошівка є на Військовому атласі Австро-Угорщини (1916 рік).

На 1936 рік село входило до ґміни Дедеркали Кременецького повіту^[2].

2 Світова Війна в Радошівку прийшла ще в 1939 році, з моменту нападу СРСР на Польщу і приєднання областей західної України - де тоді знаходилось село, до Радянського Союзу.

Наступний етап - 1941 рік. Одразу через кілька днів після нараду Гітлера на СРСР в Радошівці мобілізували 3 (трьох) чоловіків на "трудовий фронт" - бо на звичайний фронт не брали: через знаходження довгий час під Польщею жителі західної України вважались совєтами "неблагонадійними". З цих трьох радошівлян один втік при пересилці, двоє інших працювали на оборонних заводах на Уралі і повернулись з глибоко підірваним здоров'ям в село аж в 1948 році, коли війна давно закінчилась.

Чергова трагічна дата - 1944 рік. Тоді СРСР уже гнав гітлерівців назад в Німеччину, і коли радянська влада повернулась в Радошівку, то мобілізувала на фронт майже всіх здорових чоловіків- при чому брали навіть 16 річних. І відправляли їх одразу в бій - ненавчених і необстріляних. Так на фронті загинуло до 100 чоловіків Радошівки (точне число потребує уточнення).

Один з солдат з Радошівки вижив тільки тому, що був поранений - на нього зверху впав мертвий солдат і розстрільна команда гітлерівців, коли добивала поранених, просто не помітила його.

У березні 1944 через Радошівку проходили партизанські з'єднання С. Ковпака.

21 січня 2019 року парафія Святої Великомучениці Параскеви УПЦ МП перейшла до єдиної Помісної Церкви^[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району^[5].

Є церква святої Параскевії (1777, дерев'яна). Відео про неї можна переглянути ТУТ

• 
  Дерев'яна церква
• 
  Загальний вигляд церкви
• 
  Загальний вигляд церкви
• 
  Вхід
• 
  Дзвіниця

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, торговельний заклад, ФАП.

• 
  Школа, бібліотека (2 поверх), клуб (1 поверх)
• 
  Школа, бібліотека (2 поверх), клуб (1 поверх) — вид збоку
• 
  Магазин

Школа та клуб раніше знаходились в іншому будинку:

• Загальний вигляд
  Загальний вигляд
• 
  Школа
• 
  Клуб. Вид збоку
• 
  Клуб. Вхід

Раніше також працював млин.

• 
  Млин

• Онисим Радишевський (близько 1560 — близько 1631) — друкар, автор військової книги, фортифікатор та винахідник.
• Баран Григорій Якович (псевдонім — Радошівський; 1930—2013) — український поет, журналіст, громадський діяч.
• Марчук Сергій — учасник російсько-української війни (1967-2022) — український військовик, учасник російсько-української війни ^[6]

• Ще одна церква в Тернопільській області ухвалила рішення про перехід у Православну церкву України.
• Священик УПЦ МП відмовляється передавати ключі від церкви в с. Радошівка громаді, яка вирішила перейти в ПЦУ.
• Как советские диверсанты расстреляли пограничников и чуть не спровоцировали войну между СССР и Польшей.

• В. Уніят, Б. Хаварівський. Радошівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 166.
• Родом із сибірського заслання [Текст] : [про родини Лущієнків-Савчуків з Шумськ. р-ну, які були вивезенні у Сибір] / В. Гаврилюк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 8 (26 лют.). — С. 7 : фот.
• Шевчук В. Село Радошівка: до історії назви та власників // Історичні пам'ятки Галичини. Матеріали третьої наукової краєзнавчої конф., 19 листопада 2004, Львів. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — С. 333—358.
• Шевчук Володимир. Друкар XVII століття, автор військової книги Онисим Радишевський (Онисим син Михайла Радишевський) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Протокол допроса НКВД члена УПА, 23 мая 1944 года.