Радянська комп'ютерна техніка

Радянська комп’ютерна техніка — засоби ЕОМ, які випускались в СРСР або по кооперації з країнами РЕВ.

Перші розробки обчислювальних систем та машин у СРСР почалися в кінці 1940-х - початку 1950-х років: машини МЕЛМ (рос. МЭСМ) та М-1 .

До середини 1980-х років у радянській технічній термінології замість «комп'ютер» застосовувався термін «електронно-обчислювальна машина» (ЕОМ).

Завершення періоду припадає на початок і середину 1990-х — час розпаду СРСР, коли більшість розробок було припинено або значно скорочено.

• 5Е261, 5Е261/2, 5Е262, 5Е265, 5Е265/6, 5Е266 - керуючі для ППО (див. Числовий обчислювальний комплекс та С-300^[1]
• 5Е89 - МНІІ 1
• Арагац
• АС-6 - апаратура сполучення, див. БЭСМ-6
• АСВТ і АСВТ-М: М-4000/4030, М-400, М-40, М-6000, М-7000
• БЭСМ: БЭСМ-1, БЭСМ-2, БЭСМ-3, БЭСМ-3М, БЭСМ-4, БЭСМ-4М, БЭСМ-6
• Весна і Сніг
• Діана, Діана-2 - керуючі машини в системах управління реального часу, 1955 рік ^[2]
• Дніпро, Дніпро-2
• ЄС ЕОМ
  • Ряд 1: ЄС-1010, ЄС-1012, ЄС-1020, ЄС-1021, ЄС-1022, ЄС-1030, ЄС-1032, ЄС-1033, ЄС-1040, ЄС-1050, ЄС-1060
  • Ряд 2: ЄС-1015, ЄС-1025, ЄС-1035, ЄС-1045, ЄС-1055, ЄС-1061, ЄС-1065
  • Ряд 3: ЄС-1036, ЄС-1046, ЄС-1066
• КВМ-1 - НІІУВМ
• Київ
• Курс - Я.А.Хетагуров (ЦМНІІ-1), 1959
• Луч ^[3]
• М: М-1, М-2, М-3 (ВНІІЕМ, Борис Каган і Володимир Долкарт, розвиток в машини серії Мінськ і Раздан), М-3М, М-4, M-5, M-7, M-9, М-10, М-13, М-20, М-40, М-50, М-220, М-220а, М-222, М-400, М-5000 lt: M5000, М-6000, М-7000
• МАРС
• Мінськ: Мінськ-1, Мінськ-2, Мінськ-22, Мінськ-32
• Мінськ-222 - багатомашинний комплекс
• МИР: МИР-1, МИР-2, МИР-3
• МН (моделі нелінійні) ^[4]: МН-2, МН-3, МН-4, МН-5, МН -7, МН-7М, МН-8, МН-9, МН-10, МН-10М, МН-11, МН-14 [1] <! - фотографія МН-14 з архіву РІАН ->, МН-14-1, МН-14-2, МН-17, МН-17М, МН-18
• МЕСМ
• МППИ-1
• Наірі: Наірі-1, Наірі-К, Наірі-М, Наірі-С, Наірі-2, Наірі-3, Наірі-4, Наірі-34
• Неміга
• Промінь
• ПС-2000, ПС-3000
• Раздан, Раздан-2, Раздан-3
• РВМ-1, релейна, розробка 1954-1957, експлуатація до 1965, розробник І. І. Бессонов
• Рута-110
• Сетунь, Сетунь-70
• СПД-9000 - система підготовки даних ^[5]
• Спектр-4, лампова, 1959 г, система ППО
• Стріла
• Тятива - НІІА, Н. Я. Матюхін, Мінськ, ППО, 1960 г
• УМ: УМ-1НХ - версія для народного господарства; УМ1 - керуюча ЕОМ для підводних човнів, розробка Ф.Г.Старос та І.В.Берг (Альфред Сарант і Джоел Бар? )
• Урал: УРАЛ-1, УРАЛ-2, УРАЛ-3, УРАЛ-4, УРАЛ-11, УРАЛ-14, УРАЛ-16
• УЦВМ «МИФИ»
• ЦУМ-1
• ЕБТ Нева 501
• ЕМУ (електронні моделюючі установки): ЕМУ-1, ЕМУ-2, ЕМУ-3, ЕМУ-4, ЕМУ-5, ЕМУ-6, ЕМУ-8, ЕМУ-8а, ЕМУ-10

• 40У6 мобільна керуюча, 1988 рік, Віртуальний комп'ютерний музей — 40У6, тактова частота — 10 МГц, 5 процесорів, продуктивність близько 2 MIPS, мови Ярус і АК40
• 9В51 (система розрахунку траєкторії для ракет «Луна») — ЛОКОН 9В51 [2]
• Агат: Агат-7, Агат-9
• Апогей БК-01
• Асистент-128
• Байт
• Башкирія-2М
• Беста
• БК-0010, БК-0011М
• Вектор-06Ц, Вектор Старт-1200, Вектор Турбо +, ПК6128Ц
• ДВК
• ЄС ПЕОМ: ЄС 1840, EC 1841, EC 1842, EC 1845, EC 1855, EC 1865, ЄС 7978
• ЄС 1766 [3]
• ЄС-2701
• Серія "Іскра" (включає наступні моделі: Іскра-226, Іскра-300-2, Іскра-302А, Іскра-341, Іскра-361А, Іскра-363, Іскра-554, Іскра-555, Іскра-1030, Іскра-1031, Іскра-1050, Іскра-1080 , Іскра-1085, Іскра-1256, Іскра-2106, Іскра-2240, Іскра-2302, Іскра-3104, Іскра-286М)
• Істра-4816
• Іриша
• Квант
• Кворум
• Компан — «Комп'ютер Академії Наук»
• Компаньон
• Корвет
• Кріста
• Ленінград-1 і Ленінград-2
• Дельта-С, Дельта-СА
• Лада-2: НВО «Агат» Мінсудпром СРСР, 1985-91, варіанти-2ю, 2М. Корабельна обчислювальна система, архітектура СМ ЕОМ (PDP-11), на основі 585, 1802 і 556 серій ІВ.
• Львів ПК-01
• Маршрут-1 (варіант Раздан-3 для АСУ «Експрес»)
• Мікро-80
• Мікро-86м
• Мікроша
• Мармур — робоча станція проекту «Рубін» [4]
• Нейрон І9.66
• Океан-240
• Орель БК-08
• Оріон-128
• Партнер 01.01
• Пентагон
• ПК8000 (Веста, Сура, Хобі)
• Пошук
• Радуга
• Радіо 86РК
• Світанок І9.22 [5]
• Символ (ігровий комп'ютер)
• СМ ЕОМ: СМ-1, СМ-2, СМ-2М, СМ-3, СМ-4, СМ-4П, СМ-1210, СМ-1410, СМ-1420, СМ- 1300, СМ-1600, СМ-1700, СМ-1800, СМ-1810, СМ-1814, СМ-1820, СМ-1834
• Союз-Неон ПК-11/16
• Спеціаліст, Лик, Спеціаліст MX
• Турбо-86м
• Хоббіт (комп'ютер)
• Електроніка
  • Електроніка-60, Електроніка-79, Електроніка 85, Електроніка 88, Електроніка 100/25, Електроніка 200
  • Електроніка 901
  • Електроніка БК-0010
  • Електроніка Д3-28
  • Електроніка К1: К1-10, К1-20
  • Електроніка МС 1502
  • Електроніка МС 1504
  • Електроніка МС 0511 (УКНЦ)
  • Електроніка МС 0515
  • Електроніка МС 0585
  • Електроніка НЦ: НЦ-01 (1974), НЦ-03 (1976), НЦ-8001, НЦ-8010, НЦ-8020 (1981) [6]
  • Електроніка С5: С5-01, С5-02, С5-11, С5-12, С5-21, С5-41
  • Електроніка СС БІС
• Ельбрус: Ельбрус-1, Ельбрус-2, Ельбрус-3
• ЮТ-88

Часовий графік появи радянських комп'ютерів (рік вказує початок виробництва або експлуатації машини):

• ВНДІ Електромеханіки (ВНІІЕМ), Москва
• Єреванський науково-дослідний інститут математичних машин (НІІММ), Єреван
• Інститут кібернетики НАН України ім. В. М. Глушкова, Київ
• Інститут проблем інформатики Академії Наук (ІПІАН)
• Інститут точної механіки та обчислювальної техніки ім. С. О. Лебедєва (ІТМіОТ), Москва
• Інститут електронних керуючих машин (ІНЕУМ), Москва
• Науково-дослідний центр електронної обчислювальної техніки (НІЦЕВТ), Москва
• НДІ «Аргон» (СКБ-245)
• НДІ «Восход»
• НДІ «Пульсар»
• Науково-дослідний інститут обчислювальних комплексів (НІІВК), Москва
• Науково-дослідний інститут системних досліджень (НИИС), Москва
• Науково-дослідний інститут електронних обчислювальних машин (НИИЭВМ), Мінськ
• Науковий центр (НВО «Науковий центр»), Зеленоград

• комп'ютерний музей^{[недоступне посилання з липня 2019]}, Машини по алфавітному покажчику
• Музей історії вітчизняних комп'ютерів
• Матеріали конференції SORUCOM-2006

• В. І. Грубов, В. С. Кирдан, С. В. Козубовський. Довідник з ЕОМ. — Київ : Наук. думка, 1989.
• Малиновський Б. М. Історія обчислювальної техніки в персоналіях. — Київ : фірма «КИТ», ПТОВ «А. С. К. », 1995. — 384 с. — ISBN 5-7707-6131-8.