Разуваєв Володимир Миколайович

Разуваєв Володимир Миколайович
Разуваєв Володимир Миколайович
Народився	3 (15) січня 1900 ; село Алєксєєвка Щигровського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер	5 серпня 1980 (80 років) ; Москва, СРСР
Поховання	Тбілісі
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	офіцер
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	генерал-лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Володимир Миколайович Разуваєв (15 січня 1900(19000115), село Алєксєєвка Щигровського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 5 серпня 1980, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, надзвичайний і повноважний посол СРСР у КНДР, генерал-лейтенант (31.10.1944). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис

Народився в селянській родині.

У Червоній Армії з 1921 року, служив червоноармійцем загороджувального загону.

Член РКП(б) з 1924 року.

Перебував на командних посадах у Червоній армії. У 1934 році закінчив Військову академію імені Фрунзе, у 1939 році — Військову академію Генерального Штабу.

У 1939—1940 роках, під час радянсько-фінської війни, служив начальником штабу 9-ї армії.

У 1940—1941 роках — заступник начальника штабу Закавказького військового округу.

З 1941 року — заступник начальника штабу Закавказького фронту.

З березня до жовтня 1942 року — начальник оперативного відділу — заступник начальника штабу Кримського фронту; начальник оперативного відділу — заступник начальника штабу Північно-Кавказького фронту; начальник оперативного відділу — заступник начальника штабу Чорноморської групи військ.

У жовтні 1942 — січні 1943 року — начальник штабу 37-ї армії. У січні — квітні 1943 року — начальник штабу 44-ї армії. У квітні — серпні 1943 року — начальник штабу 2-ї гвардійської армії. У серпні — листопаді 1943 року — начальник штабу 44-ї армії. У листопаді 1943 — лютому 1944 року — заступник командувача 28-ї армії. У лютому 1944 — січень 1945 року — заступник командувача 51-ї армії. У січні — липні 1945 року — командувач 1-ї ударної армії.

9 липня 1945 — 4 лютого 1946 року — командувач військ Мінського військового округу.

У липні 1946 — 1950 року — 1-й заступник головного військового інспектора Збройних сил СРСР.

14 грудня 1950 — 31 липня 1953 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Корейській Народно-Демократичній Республіці, одночасно — головний військовий радник при головнокомандувачі Корейської народної армії.

У жовтні 1954 — жовтні 1956 року — начальник штабу Військ протиповітряної оборони СРСР.

У жовтні 1956 — вересень 1968 року — начальник кафедри ППО Військової академії Генерального штабу.

З вересня 1968 року — у відставці.

Помер 5 серпня 1980 року в Москві. Похований в Тбілісі, звідки родом була його дружина.