Райкін Соломон Савелійович

Соломон Савелійович Райкін
Народження	23 жовтня 1893(1893-10-23) Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	10 червня 1969(1969-06-10) (75 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівочий цвинтар
Національність	єврей
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1915—1917, 1919—1947
Звання	Поручик  Генерал-майор
Командування	Київське танко-технічне училище
Війни / битви	Перша світова війна Радянсько-українська війна Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди

Соломо́н Саве́лійович Ра́йкін (23 жовтня 1893, Миколаїв — 10 червня 1969, Москва) — радянський воєначальник, генерал-майор танкових військ (1944).

Народився в Миколаєві, в родині робітника. Єврей. Закінчив приватну школу.

У 1915 році призваний на військову службу в Російську імператорську армію. Закінчив Чугуївське військове училище. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою. У 1917 році обирався членом полкового комітету.

У лавах Червоної армії з травня 1919 року. У вересні 1920 року закінчив Одеські піхотні курси. Командував взводом, був помічником командира роти 29-х Полтавських та 47-х Миколаївських піхотних курсів. Член РКП(б) з 1920 року.

З листопада 1922 по серпень 1923 року — слухач Вищої тактично-стрілецької школи командного складу РСЧА ім. III Комінтерну («Постріл»).

З серпня 1923 року — командир роти, помічник командира батальйону 18-го і 16-го стрілецьких полків. З жовтня 1925 року — командир батальйону 163-го стрілецького полку 55-ї стрілецької дивізії. З березня 1929 року — помічник начальника 6-го відділу штабу Московського військового округу.

У листопаді 1930 — лютому 1931 року — слухач Стрілецько-тактичних курсів удосконалення командного складу РСЧА ім. III Комінтерну («Постріл»).

З лютого 1931 року — командир батальйону школи військових автотехніків. З вересня 1933 року — помічник начальника 4-го відділу ГУ РСЧА. З вересня 1934 року — начальник курсу Військової академії механізації і моторизації РСЧА (ВАММ). З січня 1935 року — слухач АКТУС при ВАММ, з червня того ж року — знову начальник курсу ВАММ.

З червня 1937 року — командир механізованого полку Особливої кавалерійської дивізії імені Сталіна. З вересня 1938 року — командир 43-ї легкої танкової бригади. З лютого 1940 року — начальник автобронетанкового відділу 15-ї армії, учасник радянсько-фінської війни на Північно-Західному фронті. У липні 1940 року призначений старшим викладачем тактики Ленінградських Червонопрапорних БТ КУКС.

12 липня 1941 року призначений начальником автобронетанкових військ Лузької оперативної групи, а вже 19 липня того ж року — начальником автобронетанкового відділу 30-ї армії Фронту резервних армій. З січня 1942 року — начальник тактичного циклу Казанського бронетанкового училища. З липня 1942 року — заступник командувача 10-ю армією по танковим військам. З лютого 1943 року — в.о. командувача бронетанковими і механізованими військами (БТ і МВ) 10-ї армії Західного фронту. У квітні того ж року затверджений на посаді. У червні 1944 року призначений командувачем БТ і МВ 1-ї гвардійської армії.

З серпня 1945 року — в.о. командувача БТ і МВ Київського військового округу, у липні 1946 року затверджений на посаді. З березня 1947 року — начальник Київського танко-технічного училища імені Маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенка.

У травні 1947 року генерал-майор танкових військ С. С. Райкін звільнений у відставку за станом здоров'я з правом носіння військової форми. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Новодівочому цвинтарі^[1].

Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), двома орденами Червоного Прапора (28.09.1943, 03.11.1944), орденом Суворова 2-го ступеня (21.05.1945), іноземним орденом і медалями.

• майор (04.12.1935);
• полковник (26.09.1938);
• генерал-майор танкових військ (11.03.1944).

• Танковый фронт: Райкин Соломон Савельевич. (рос.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.