Ранова інфекція

Ранова інфекція — захворювання, яке спричинює попадання різних патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів у рану, що призводить до розвитку гнійних і запальних процесів.

Класифікація

Залежно від характеру збудника, інфекційного ускладнення в рані і реакції організму людини розрізняють такі види ранової інфекції:

Гнійну, спричинену стафілококами, стрептококами та іншими збудниками;
Гнильну, збудником якої найчастіше є кишкова паличка^{[джерело?]};
Анаеробну, збудник — група анаеробних бактерій, які розвиваються без доступу кисню і виділяють сильні екзотоксини;
Особливу, збудниками якої є Clostridium tetani (збудник правця), Bacillus anthracis (збудник сибірки), рідко Mycobacterium tuberculosis (збудник шкірної форми туберкульозу), Corynebacterium diphtheriae (збудник ранової форми дифтерії, деякі грибки — збудники деяких мікозів;
Змішану, збудником якого може бути об'єднання збудників згаданих груп.

Через рану відбувається також зараження «содоку», стрептобацильозом, пастерельозом тощо і зрідка сифілісом.

Лікування

Хірургічне — хірургічна обробка рани (первинна, повторна, вторинна), дренування рани (за показаннями), антибіотикотерапія.

Профілактика

Профілактика ранової інфекції забезпечується проведенням адекватного хірургічного лікування, зокрема первинної хірургічної обробки рани. У деяких випадках це поєднується з профілактичним призначенням антибіотиків.