Ран (міфологія)
![]() Ран (давньоскан. Rán, «крадіжка», «пограбування») — в германо-скандинавській міфології — велетка, штормове божество моря, сестра та дружина Еґіра. Ран володіла чарівними тенетами, які накидала на кораблі, аби затягнути їх на дно й там поживитися здобиччю[1]. Ран любила золото, яке північні народи називали морським вогнем. Коли бог Локі, який походив як й вона з роду йотунів, випадково вбив сина чарівника Грейдмара й мав заплатити компенсацію золотом (інакше могли постраждати його друзі аси, які перебували в заручниках в чарівника), Ран позичила йому свої тенета й Локі за їх допомоги зміг спіймати Андварі — цверґа-охоронця незліченних скарбів — й забрати його багатство. Але здобуте таким чином золото в майбутньому принесло багато бід.[2]. В Еґіра та його дружини Ран було дев'ять дочок, яких називали дівами хвиль:
За однією з теорій дев'ять дочок Еґіра та Ран асоціюють з дев'ятьма матерями Геймдалля. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia