Рафальський Віталій
Віталій Рафальський (* 5 вересня 1910, с. Іванчиці Старі, Рожищенського району Волині — † 1941) — діяч ОУН Волині. ЖиттєписУ 1928 році разом з Іваном Скоп'юком та Ананієм Закоштуєм став одним з організаторів «Пласту» на Волині[1][2], а 1931 року — до ОУН. Організатор ОУН Луцького повіту, районний провідник ОУН у с. Іванчиці Старі, член Луцької повітової екзекутиви ОУН[3]. У липні 1930 року за дорученням Крайової екзекутиви ОУН виїжджав на територію Східної Галичини, де брав участь у розбудові осередків Організації та саботажній акції. Повернувся на Волинь у серпні того ж року[4]. У січні 1932 року брав участь у конференції членів ОУН Луччини поблизу села Лище[5]. У 1933 році очолював осередок ОУН у селі Іванчиці та обіймав посаду референта постачання[6]. З серпня 1935 р. до осені 1936 року очолював повітовий провід ОУН на Луччині, а з осені 1937 року знову повернувся на цю посаду, замінивши арештованого польською поліцією Миколу Скоп'юка, та перебував на ній до червня 1938 р[2][7]. Одночасно протягом 1936–1938 рр. виконував обов'язки військового референту Луцького повітового проводу ОУН. На початку 1938 р. вступив у конфлікт з Семеном Поліщуком, який звинуватив його у роботі на польську поліцію, а у червні 1938 року організував замах, унаслідок якого Рафальський дістав тяжке поранення[8]. Згодом звинувачення проти Рафальського у співпраці з польською поліцією було спростовано, а його самого — виправдано[2]. У 1941 р. після початку німецько-радянської війни як співробітник СБ ОУН(б) переховував архів Управління НКВД у Луцьку[9]. Наприкінці червня — на початку липня 1941 року займався організацією набору курсантів до Відділу окремого призначенням ім. Є. Коновальця[10]. Згідно з спогадами Степана Семенюка 1941 року обіймав посаду обласного провідника Волині та референта СБ. Того ж року був арештований та розстріляний німецькою службою безпеки. Похований біля Луцька[11]. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia