Рахманова Ольга Володимирівна

Рахманова Ольга Володимирівна
Рахманова Ольга Володимирівна
Народилася	1871 ; Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла	23 грудня 1943 ; Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	Російська імперія; СРСР
Діяльність	кінорежисерка, акторка театру, театральний педагог, сценаристка, театральна режисерка, акторка німого кіно, кіноакторка, викладач акторської майстерності
IMDb	nm0707564

О́льга Володи́мирівна Рахма́нова (рос. Ольга Владимировна Рахманова; нар. 1871 (за іншими джерелами — 1870^[1]), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 23 грудня 1943, Москва, СРСР) — російська і радянська акторка і режисер театру та німого кіно, сценарист, театральний педагог.

Життєпис

Закінчила Одеську драматичну школу при Російському музичному товаристві. Деякий час грала у різних напіваматорських трупах.

Як професійна акторка дебютувала 1896 року в Театрі Незлобіна у Вільні (нині Вільнюс). Грала в Московському драматичному театрі Суходольської. Як режисер і антрепренер працювала в Одесі, Хабаровську та інших містах Російської імперії.

1905 року Ольга Рахманова організувала в Одесі «Курси художнього читання та техніки мовлення», які згодом перетворила на «Школу сценічного мистецтва». Серед учнів — Ігор Нєжний.

Після Жовтневого перевороту вела театрально-педагогічну та організаційну роботу в Тулі та інших містах Росії. Викладала майстерність сценічної мови в Державному інституті театрального мистецтва в Москві (нині Російський університет театрального мистецтва). Брала участь у підготовці акторських кадрів для республіканських театрів СРСР.

Знімалася в кіно. Зокрема, зіграла головну роль — мільйонерші Хромової — у фільмі «Життя за життя» (1916 рік).

Фільмографія

Акторські роботи:

«Брати Борис і Гліб» (1915, дружина Ніколаєва; реж. Є. Бауер)
«Ірина Кірсанова» (1915, дружина професора Ніколаєва; реж. Є. Бауер)
«Мар'я Лусьєва» (1915, реж. П. Чардинін)
«Міражі» (1915, мати Маріанни; реж. П. Чардинін)
«Після смерті» (1915, Капітоліна Марківна; реж. Є. Бауер)
«Щастя вічної ночі» (1915, мати Лілі; реж. Є. Бауер)
«Убога і ошатна» (1915, утримувачка будинку розпусти; реж. П. Чардинін)
«Кульгава»/ рос. «Хромоножка» (1915, реж. П. Чардинін)
«Я — Цар, я — раб, я — черв'як, я — Бог» (1915, Анна Миколаївна Строєва; реж. Є. Бауер)
«Життя за життя» (1916, мільйонерша Хромова; реж. Є. Бауер)
«Золота туфелька» (1916, графиня Бєльська; реж. О. Гейрот, Б. Чайковський)
«На ложі смерті і кохання» (1916, реж. П. Чардинін)
«Невинна жертва» (1916, реж. П. Чардинін)
«Неллі Раїнцева» (1916, мати Неллі; реж. Є. Бауер)
«Ніна» (1916, реж. Є. Бауер)
«Епізод кохання» (1918, мати Ірини; реж. О. Рахманова)
«Живий труп» (1918, мати Віктора; реж. Ч. Сабінський)
«Мовчи суме... мовчи...» (1918, мати Волинцева; реж. П. Чардинін, Ч. Сабінський, В. Вісковським)
«Фауст» (1918, реж. О. Рахманова, фільм не був випущений)
«Сім'я Грибушиних» (1923, дружина Грибушина; реж. О. Розумний)
«У тилу у білих» (1925, Дурасова, генеральша; реж. О. Рахманова, Б. Чайковським)

Сценарист:

«Вічно лише те, що втрачено» (1916; реж. Є. Бауер)
«Епізод кохання» (1918)
«Фауст» (1918, фільм не був випущений)

Режисер-постановник:

«Король Парижа» (1917, у співавт. з Є. Бауером — завершила роботу над фільмом)
«Епізод кохання» (1918)
«Казка весняного вітру» (1918)
«Фауст» (1918, фільм не був випущений)
«У тилу у білих» (1925, у співавт. з Б. Чайковським)

Примітки

↑ Где дремлют мертвые. В дебрях кладбищ: Рахманова Ольга Владимировна (1870—1943). Похоронена на 10 уч. Введенского кладбища (фото могилы) (рос.)

Література

Одесса: Кто есть кто. 1794–1994: [Литературно-энциклопедическое издание] / Автор-составитель А. Э. Каменный (настоящая фамилия Штейман). — Одесса: ОКФА; [Легион], 1999. — С. 7.