Рахімов Стахан Мамаджанович

Рахімов Стахан Мамаджанович
Рахімов Стахан Мамаджанович
Основна інформація
Дата народження	17 грудня 1937
Місце народження	Андижан
Дата смерті	12 березня 2021 (83 роки)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	СРСР; Росія
Професії	співак
Інструменти	вокал[d]
Жанри	естрада
Нагороди	; ;
У шлюбі з	Йошпе Алла Яківна
	Файли у Вікісховищі

Стахан Мамаджанович Рахімов (рос. Стахан Мамаджанович Рахимов; нар. 17 грудня 1937, Андижан, Узбецька РСР — пом. 12 березня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський естрадний співак, народний артист РФ (2002)^[1].

Життєпис

Ранні роки

Стахан Рахімов народився 17 грудня 1937 року в Андижані. За національністю — узбек. Його мати, в майбутньому відома співачка, народна артистка Узбецької РСР Шаходат Рахімова (1919-1979) походила з багатої сім'ї. Однак, коли прийшов час виходити заміж, вона втекла в театр, про який мріяла все життя^[2].

Перші публічні виступи Стахана Рахімова розпочалися, коли йому було всього три роки. Няня помітила, що хлопчик весь час щось наспівує: то материнські узбецькі мелодії, то нянькині російські, то якісь свої, й почала брати його з собою в магазини, на ринок, в перукарню. Дитина «виступала», отримувала нагороди й перші заслужені оплески. А в п'ять років Стахан вийшов на справжню сцену. Його мати була тоді солісткою Ташкентського музичного театру драми, де грала усі провідні ролі. Хлопчик в повному розумінні слова ріс за лаштунками, а коли в одній з вистав героїню «вбивали», він з криком «мама!» кинувся на сцену. Успіх його в цей вечір був величезним. Коли Шаходат послали до московської консерваторії на підвищення кваліфікації, вона взяла Стахан з собою. Тут він закінчив школу і став студентом Московського енергетичного інституту.

Дует

У 1960 році, беручи участь в фіналі конкурсу вузівської самодіяльності, Стахан зустрів своє кохання — Аллу Йошпе. В обох акторів на той час вже були сім'ї (у Стахана — дружина Наталя й дочка Лола, в Алли — чоловік Володимир і дочка Тетяна), проте вони відразу зрозуміли:

Ми не можемо не співати разом. Ми не можемо не жити разом. Це виключено…!

У 1963 році пара дуетом вийшла на професіональну естрадну сцену, де їм незмінно сприяв успіх.

Ці імена знала вся країна, їх концерти проходили не тільки в Радянському Союзі, а й в зарубіжних країнах, без легендарного дуету не обходився жоден кремлівський концерт.

Заборони

У 1970-их роках раптово погіршилося здоров'я Алли Яківни, зроблені операції не допомагали. А в Міністерстві охорони здоров'я їм відмовили в поїздці за кордон для надання медичної допомоги, й тоді 1979 року пара зважилася подати документи на виїзд до Ізраїлю.

Реакція влади не забарилася: Аллу й Стахана не лише не випустили з країни, але й заборонили виступати на сцені. Всі їх записи на радіо й телебаченні розмагнітили. Наступне десятиліття Рахімов та Йошпе провели майже під домашнім арештом. Їм погрожували, постійно викликали на Луб'янку, виключили з інституту їх доньку. В один із днів Алла й Стахан написали сто листів у всі столичні видання: «Ми не поїхали, ми живі, ми тут. Нам не дають працювати ... ». Часто з телефонів-автоматів акторам дзвонили незнайомі люди й говорили: «Хлопці, ми з вами, тримайтеся!». А знайомі — приходили в гості, приносили частування: торти, цукерки, салати, й, звичайно, просили заспівати.

І незабаром по Москві поширилися чутки: Йошпе та Рахімов влаштовують домашні концерти. Дійсно, щосуботи в їх будинку почали збиратися люди. Свій «домашній театр» вони назвали «Музика у відмові».

Зняття заборон

В кінці 1980-их років завісу мовчання почали привідкривати. Аллі й Стахану дозволили співати спочатку в маленьких райцентрах, а потім і на головних естрадах країни.

Надалі Аллу Йошпе й Стахана Рахімова можна було побачити на телебаченні й радіо, на концертних майданчиках Росії та зарубіжжя.

Визнання

У 2002 році А. Я. Йошпе та С. М. Рахімов стали Народними артистами Росії.

У 2004 році в Москві в ДЦКЗ «Росія» відбувся концерт «Пісня довжиною в життя», присвячений 40-річчю творчого дуету. Запис концерту продемонстрували по телеканалу ТВ Центр.

У 2008 році один з випусків авторської програми Олега Нестерова «По хвилі моєї пам'яті» (Канал «Час» - Перший канал. Всесвітня мережа) був присвячений Аллі Йошпе та Стахану Рахімову.

Смерть

Стахан Рахімов помер на 84-му році життя 12 березня 2021 року в Москві, на півтора місяця переживши свою дружину Аллу Йошпе (13.06.1937 — 30.01.2021)^[3]^[4]. Причиною смерті стали проблеми з нирками і серцем^[5]. Церемонія прощання зі співаком пройшла 16 березня в Центральній клінічній лікарні^[6]. Похований на Востряковському кладовищі^[7].