Реакція приєднання

Реакція приєднання (англ. Addition reaction) — органічна реакція, коли дві або більше молекул об'єднуються, утворюючи більшу (аддукт).^[1]

Реакції приєднання обмежені хімічними сполуками, які мають кратні зв'язки, такі як молекули з подвійними зв'язками типу вуглець–вуглець (алкени) або з потрійними зв'язками (алкіни), а також сполуками, які мають кільця, які також вважаються точками ненасичення. Молекули, що містять подвійні вуглець-гетероатомні зв'язки, такі як карбонільна група (C=O), або іміни (C=N), можуть піддаватися додаванню, оскільки вони також мають характер подвійних зв'язків.

Реакція приєднання є зворотною до реакції елімінування (відщеплення). Наприклад, гідратація алкену до спирту змінюється шляхом дегідратації.

Існує два основних типи реакцій полярного приєднання: електрофільне приєднання та нуклеофільне приєднання. Існують також дві неполярні реакції приєднання, які називаються вільнорадикальним приєднанням і циклоприєднанням.

Реакції приєднання також зустрічаються в полімеризації і називаються поліприєднанням.

Залежно від структури продукту реакції, він може негайно реагувати далі, викидаючи відхідну групу, утворюючи послідовність реакції додавання-усунення.

Реакції приєднання корисні в аналітичній хімії, оскільки вони можуть ідентифікувати існування та кількість подвійних зв'язків у молекулі. Наприклад, додавання брому споживає розчин брому, що призводить до зміни кольору:

${\displaystyle {\ce {RR'C=CR''R'''+Br2->[{} \atop {\ce {CCl4}}]RR'CBr-BrCR''R'''}}}$

Подібним чином приєднання водню часто відбувається на всіх подвійних зв'язках молекули, і таким чином дає кількість подвійних і потрійних зв'язків через стехіометрію:

${\displaystyle {\ce {{(H2C=CH)2}+2H2->[{} \atop {\ce {Pt}}/{\ce {Pd}}](H3C-CH2)2}}}$

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2024)