Ребрикове (Ровеньківський район)

село Ребрикове
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Ровеньківський район
Тер. громада	Ровеньківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44080030210026270
Облікова картка	Ребрикове
Основні дані
Засноване	1775
Населення	965
Площа	1,996 км²
Густота населення	483,47 осіб/км²
Поштовий індекс	94665
Телефонний код	+380 6431
Географічні дані
Географічні координати	48°12′35″ пн. ш. 39°17′3″ сх. д. / 48.20972° пн. ш. 39.28417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	154 м
Водойми	р. Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради	94665, c. Ребрикове, вул. Радянська, 10а
Карта
	Ребрикове
	Ребрикове
Мапа

Ребри́кове — село в Україні, у Ровеньківській міській громаді Ровеньківського району Луганської області. Населення становить 965 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ребриківська сільська рада.

Географія

Село розташоване на річці Велика Кам'янка (притока Сіверського Дінця), на місці впадання в неї річки Мала Кам'янка. Сусідні населені пункти: селище Новоукраїнка, село Картушине (вище за течією Малої Кам'янки) на півдні, смт Ясенівський (вище за течією Малої Кам'янки) та смт Картушине, смт Кам'яне на південному заході, села Зеленодільське (вище за течією Великої Кам'янки) на заході, Оріхівка, Круглик, Червона Поляна на північному заході, Македонівка, Шовкова Протока, Волнухине на півночі, Кам'янка та Паліївка (обидва нижче за течією Великої Кам'янки) на північному сході, Нагірне, Мечетка, Вербівка на південному сході.

Станом на 1873 рік у слободі Ребрикове-Троїцька, центрі Ребриківської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 384 особи, налічувалось 81 дворове господарство й 1 окремий будинок, 36 плугів, 119 коней, 149 пар волів, 588 овець^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 594 осіб (287 чоловічої статі та 307 — жіночої), з яких всі — православної віри^[2].

За даними перепису 2001 року населення села становило 965 осіб, з них 79,07% зазначили рідною українську мову, а 20,93% — російську^[3].

На південь від села розташована гідрологічна пам'ятка місцевого значення — джерело Святий Антипій, місце паломництва.

Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)

↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 235)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-57. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.