Ревносний (есмінець, 1941)

«Ревносний»
«Ревностный»
Радянський есмінець «Розумний» (однотипний з «Ревносним»)
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Ревносний»
Корабельня	завод № 198 ім. Андре Марті, Миколаїв/завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі
Закладено	23 серпня 1936/17 вересня 1937
Спущено на воду	22 травня 1941
Введено в експлуатацію	14 грудня 1941
На службі	1941–1957
Перейменований	18 квітня 1958 на ЦЛ-37 19 січня 1959 на УТС-88
Виведений зі складу флоту	28 лютого 1961
Статус	28 грудня 1962 року розібраний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1657 тонн (стандартна) 2039 тонн (повна)
Довжина	112,8 м
Ширина	10,2 м
Висота	3,27 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни ГТЗА-24 4 × парових котли
Гвинти	2
Потужність	50 500 к.с.
Швидкість	36,34 вузлів (67,3 км/год)
Дальність плавання	3130 миль (5780 км)
Екіпаж	245 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13-2С
Торпедно-мінне озброєння	6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю 60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння	2 × 76-мм зенітні гармати 34-К 2 × 45-мм гармати 21-К 2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

«Ревносний» (рос. «Ревностный») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни.

Есмінець «Ревносний» 23 серпня 1936 року закладений на верфі заводу № 198 ім. Андре Марті в Миколаєві, як есмінець «Проворний». 17 вересня 1937 року перезакладений на заводі № 199 у Комсомольську-на-Амурі, 22 травня 1941 року спущений на воду, а 14 грудня 1941 року введений до складу радянського Тихоокеанського флоту.

Наказом НКВМФ № 00192 від 18 червня 1942 року через нагальну потребу посилення Північного флоту зі складу Тихоокеанського були виділені лідер «Баку», ескадрені міноносці «Розумний», «Роз'ярений» і «Ревносний», які повинні були зробити перехід Північним морським шляхом у навігацію 1942 року^[1]. У процесі підготовки до переходу усі кораблі пройшли гарантійний ремонт, де на них змонтували на корпусах пояси льодового захисту, так звані «шуби» — широкі пояси з дерев'яних брусів та дощок, котрі оббивали зверху покрівельним залізом.

До 5 липня підготовка групи кораблів, що отримала назву 18-та Експедиція особливого призначення (18 ЕОН), була завершена, розпочали підготовчі заходи до переходу бойових кораблів з Владивостока до Кольської затоки. Перехід 18 ЕОН мав відбутися в три етапи:

• 1-й: Владивосток — бухта Провидіння (2877 миль);
• 2-й: бухта Провидіння — бухта Тіксі (2955 миль);
• 3-й: бухта Тіксі — Полярний (1295 миль).

15 липня 1942 року 18 ЕОН вийшов з Владивостока. Однак, через 3 дні есмінець «Ревносний» зіткнувся з пароплавом «Терней», пошкодження були настільки значними, що його довелося відбуксирувати і залишити в Совєтській Гавані.

У серпні 1945 року після початку бойових дій проти Японської імперії активної участі у боях не брав. Есмінець охороняв внутрішні комунікації, супроводжував транспорти, забезпечував доставку підкріплень десанту в Маока (нині Холмськ) на Сахаліні. Бойових ушкоджень і втрат есмінець не мав.

З 30 листопада 1951 по 26 грудня 1952 року пройшов капітальний ремонт. 18 квітня 1958 року виведений з бойового складу, переформований в судно-ціль ЦЛ-37, а 19 січня 1959 року — в навчально-тренувальну станцію УТС-88. 28 лютого 1961 виключений зі списків плавзасобів флоту і переданий для оброблення на метал.

• HMS Wild Swan (D62)
• HMAS Arunta (I30)
• Бдительний (есмінець, 1937)
• USS Mayrant (DD-402)
• Список ескадрених міноносців ВМФ СРСР
• Ескадрені міноносці типу «Маестрале»

• Ревностный (1941)(рос.)
• USSR Revnostniy. на uboat.net. (англ.)
• Тип «Гневный»(рос.)
• Проект 7 — эскадренные миноносцы/ «Разъ­я­рен­ный»

• Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
• Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
• Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Виноски

Джерела