Ревіталізація (урбаністика)

Ревіталізація — відновлення занедбаних переважно старих промислових споруд та просторів, індустріальних районів у містах, але не в плані відродження виробництва, а здебільшого шляхом їхньої реорганізації на технологічні хаби, культурні та туристичні об'єкти. Сучасні спроби ревіталізації припадають на кінець 19 століття у розвинених націях, активна ж фаза розпочалася у кінці 1940-х років.

Концепція ревіталізації міст як методу соціальної реформи виникла в Англії як реакція на дедалі більш тісні й антисанітарні умови міського бідного населення в швидко індустріалізованих містах 19 століття. Це була прогресивна доктрина, яка передбачала кращі житлові умови, моральні та економічні реформи для її резидентів. Інший стиль реформ — нав'язаний державою з міркувань естетики та ефективності — можна було б стверджувати, що він почався в 1853 році призначення Наполеоном барона Гаусмана для перебудови Парижа.

З початку 1990-х років, із переходом Європи у постіндустріальну еру, тисячі фабрик та заводів було закрито, половина робочих місць у виробничій сфері просто щезла^[1]. Європейська економіка істотно змінила фокус із індустріально-орієнтованої на сферу обслуговування та розваг, що призвело до величезної кількості закинутих промислових об'єктів.

В Івано-Франківську пул громадських організацій ревіталізував колишню промзону заводу Промприлад в інноваційний центр^[2].Промприлад.Реновація — працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Це проект зі сфери імпакт-інвестування, де інвестори одночасно вкладають в соціальний вплив на регіон та отримують повернення інвестицій у вигляді дивідендів.^[3]

У Києві гарним прикладом є перетворення Дарницького шовкового комбінату на Арт-завод Платформа^[4].

У Львові з 2015 року перетворюють колишній завод РЕМА на креативне середовище ReZavod, на більшій частині якого працюють майстерні, галереї актуального та вуличного мистецтва, офіси, фотостудія, майданчик для вечірок та сортувальна станція^[5]. Територію колишнього заводу «Галичскло» 2015 року перетворили на простір для вечірок та роботи !FESTrepublic від холдингу !FEST^[6].

Також 2015 року швейцарський історик та меценат Гаральд Біндер викупив львівську Фабрику повидла, яку почали перетворювати на арт-центр Jam Factory Art Center^[6]. З 2016 року на креативне середовище Lem Station почали перебудовувати колишнє трамвайне депо на вулиці Сахарова^[7][8].

• Klemek, Christopher (2011). The Transatlantic Collapse of Urban Renewal, Postwar Urbanism from New York to Berlin. — Chicago: Univ. of Chicago Press. ISBN 0-226-44174-1. (англ.)
• Grogan, Paul, Proscio, Tony Comeback Cities: A Blueprint for Urban Neighborhood Revival, 2000. (Business Week review of «Comeback Cities»). (англ.)
• Cohen Lizabeth Saving American Cities: Ed Logue and the Struggle to Renew Urban America in the Suburban Age (Farrar, Straus and Giroux, 2019). (англ.)
• Pernice, Nicolas M., M. S. Urban redevelopment of Lawrence, MA a retrospective case study of the Plains Neighborhood, 2011. — 136 p. — ISBN 9781267218490. (англ.)
• Zipp Samuel Manhattan Projects: Rise & Fall of Urban Renewal in Cold War New York.  New York: Oxford University Press, 2010. (англ.)
• Lavine Amy Urban Renewal and the Story of Berman v. Parker. — vol. 42 The Urban Lawyer 423 (2010). (англ.)
• Річард Флорида. Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними / пер. з англ. Ірина Бондаренко. — Київ : Наш формат, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7682-97-3.