Регент (Велике князівство Литовське)

Ре́гент (від лат. regens — правитель) — вищий урядник у канцеляріях Великого князівства Литовського, один із секретарів.

Регент великої канцелярії відомий від 1590-х років, регент малої канцелярії — з початку XVII століття. Регенти призначалися канцлером (підканцлером), потім затверджувалися великим князем і служили до зміни канцлера (підканцлера).

До обов'язків регентів великої та малої канцелярій входило внесення документів до Метрики Великого князівства Литовського та видавання за запитами копій-виписок документів (пізніше цей обов'язок виконували метриканти). Також, центральні регенти редагували й підносили на підпис великокнязівські, канцлерські та підканцлерські документи, виконували обов'язки нотаріусів. У випадку смерті канцлера, його обов'язки тимчасово виконував регент великої канцелярії, підканцлера — регент малої канцелярії. Від 1776 року регент великої канцелярії брав участь у засіданнях Задвірного асесорського суду.

Окрім центральних регентів, подібні посади існували також у земських і гродських судах, магістратах, консисторіях та інших державних закладах, де вони займалися складанням документів і відповідали за їхнє збереження.

• Владислав Кердей^[pl] (1639)
• Францішек Долмат-Ісаковський (до 1650)
• Ян Казимир Умястовський^[pl] (1548—1654)
• Казимир Войшнар (1646—1677)
• Ян Пакживницький (до 1705)
• Ян Август Гильзен^[pl] (1738—1744)
• Овсяний (1760)
• Юзеф Селіцький^[be] (1763—1786)

• Ян Кароль Білозор (? — 1631)
• Андрій Казимир Осовський]] (1658—1676)
• Каетан Коженьовський (1717)
• Росовський (1738)

• Юзеф Войцех Бистрий (1750)
• Павло Булгарин (1793)

• Вольський (1763)

• Регент (значення)
• Великий канцлер литовський
• Підканцлер литовський
• Секретар великий литовський

• Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.