Резніков Олександр Григорович
Олександр Григорович Резніков (нар. 12 листопада 1939, м. Одеса) — український науковець у галузі фізіології і патофізіології ендокринної системи, доктор медичних наук (1974), професор (1984), заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України (1991), академік НАМН України (2011), завідувач відділу ендокринології репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», співголова консультативно-експертної групи Державного експертного центру МОЗ України. БіографіяО. Г. Резніков у 1962 році закінчив з відзнакою лікувальний факультет Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова і протягом наступних трьох років працював завідувачем Сухо-Єланецької сільської дільниці і головним лікарем у Миколаївській області. У 1965 році захистив кандидатську, у 1974 році докторську дисертацію за спеціальністю «патофізіологія». З 1965 року на запрошення академіка В. П. Комісаренка почав працювати у новоствореному Київському НДІ ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (тепер — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України»), де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. Працював професором-дослідником на кафедрах фізіології Техаського університету (Даллас, США, 1990), університетів Західного Онтаріо (Лондон, Канада, 1995) і Торонто (Канада, 1995—1996). Наукова діяльністьОсновними сферами наукових досліджень О. Г. Резнікова є фізіологія і патофізіологія ендокринної системи, нейроендокринологія репродукції та адаптації, ендокринна фармакологія. Він експериментально обґрунтував і впровадив у медичну практику нові методи лікування раку простати, синдрому склерополікістозних яєчників, жіночої неплідності, гірсутизму. Під його керівництвом або за безпосередньою участю створено декілька лікарських засобів. О. Г. Резніков є автором теорії гормон-нейромедіаторного імпринтингу мозку, яка стала підґрунтям для нової галузі патофізіології — функціональної нейротератології. Він обґрунтував новий напрям медицини — превентивну нейроендокринологію.Нині продовжує низку досліджень щодо віддалених наслідків впливу стресу та ендокринних дизрапторів на розвиток нейроендокринної системи внутрішньоутробного плоду. Автор понад 600 наукових публікацій (монографії, статті, підручники). Науково-організаційна та викладацька діяльністьО. Г. Резніков приділяє багато уваги підготовці кваліфікованих наукових і лікарських кадрів: від читання лекційних курсів лікарям України і студентам Національного університету «Києво-Могилянська академія» до експертної оцінки наукових і дисертаційних робіт. Підготував 8 докторів і 25 кандидатів наук. Обіймав посади заступника голови та члена експертної ради і члена Науково-громадської ради ВАК України, заступника голови Наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, виконував обов'язки президента Наукового товариства патофізіологів України. Експерт МОН України і Наукового фонду досліджень, член двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Засновник і голова семінарів «Молекулярна медицина» НАН України і НАМН України. Протягом багатьох років очолював проблемну комісію «Патологічна фізіологія та імунологія» МОЗ і НАМН України. О. Г. Резніков є членом бюро Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, заступником голови Комітету з питань біоетики при Президії НАН України. Редактор-консультант Американського біографічного інституту. Державні нагороди
Наукові відзнаки
Почесні звання
Вибрані монографії
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia