Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/73/194 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» була схвалена 17 грудня2018 року на 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у відповідь на діяльність Росії в Криму, а також на інцидент у Керченській протоці, і засвідчила чітку позицію міжнародного співтовариства на підтримку територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та засудження агресії РФ[3].
У відкритому голосуванні 66 країн-членів ООН висловилися «за», 19 — «проти», а 72 утримались.
Ініціатори
Співавторами проекту резолюції, крім України, виступили ще 40 держав[4][5].
Зміст
Окупація Криму, загроза або застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності України порушує зобов'язання, взяті Росією при підписанні Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум).
Резолюція висловлює рішучу стурбованість міжнародного співтовариства невиправданим застосуванням Російською Федерацією сили проти трьох кораблів ВМС України 25 листопада 2018 року у Чорному морі, в результаті якого було серйозно поранено окремих членів українських екіпажів, та закликає Російську Федерацію негайно звільнити українські кораблі та особовий склад.
Важливим елементом резолюції є засудження побудови та відкриття Російською Федерацією Керченського мосту, а також збільшення військової присутності Російської Федерації в акваторіях Чорного і Азовського морів.
Голосування
Проєкт резолюції A/73/L.47, який запропонували 5 грудня 2018 року 31 держава-член ООН, а 17 грудня до співавторства долучилися ще 9 держав (напівжирним шрифтом), ухвалили 17 грудня на 56 пленарному засіданні 73-ї сесії Генеральної Асамблеї[en]кваліфікованою більшістю присутніх як A/RES/73/194. Проєкт поправки A/73/L.68, який 13 грудня запропонували Іран та Сирія, у співавторстві від 17 грудня з Венесуелою та Нікарагуа, Асамблея відхилила 64 голосами проти 25 при 60 утриманих:[2]
Речник Постійного представництва України в ООН Олег Ніколенко розповів про значні потуги російської дипломатії у перешкоджанні прийняттю резолюції. Коли виявилося, що голосів достатньо, група країн у складі Ірану, Сирії, КНДР, Нікарагуа та Венесуели внесли поправки в текст, які мали на меті розмити його положення[6].
У відповідь Україна сама запропонувала Генасамблеї ухвалювати резолюцію щодо мілітаризації Росією Криму двома третинами голосів, а не простою більшістю, щоб нівелювати загрозу ухвалення правок[7].
Перед голосуванням за початковий проєкт Ісламська Республіка Іран та Сирійська Арабська Республіка запропонували поправку, закликаючи обидві сторони співпрацювати щодо вирішення кризи[8]. Поправка провалилась, набравши лише 25 голосів «за»[9].
Значення і реакція
На думку МЗС України, широка підтримка позиції стосовно Криму та засудження мілітаризації Чорного і Азовського морів є чітким сигналом для Російської Федерації: російські злочини та провокації не залишаються поза увагою світового співтовариства, а держава-агресор понесе відповідальність за правопорушення[10].
У Росії заявили, що в резолюції немає юридичних наслідків, але вона «цілком може мати військово-політичні» наслідки, а також що подальші дії України «можуть призвести до трагедії»[11].
