Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.
Історія
Після відкриття груп крові за системою AB0 (1900-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.
Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]
Номенклатура
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові.
Як правило, статус позначають суфіксом:
Rh + (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
Rh - (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.
У медичній документації, додатково записують прописом: "позитивний" чи "негативний" (рідше "плюс" чи "мінус"):
Rh + (позитивний)
Rh - (негативний).
Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[3][4].
Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Роберт Рассел Рейс[en] (англ.Ronald Fisher and R.R.Race), другу — Вінер (англ.Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.
Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукування кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.
Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати «фактори крові» Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[5]
* Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)[8].
Розповсюдженість
Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.
Примітки
↑Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. Електронне джерело
↑Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
↑Золота кров | Кровопедія. ДонорUA(укр.). Процитовано 6 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑(фр.)Phénotype Rh nul. B.Habibi. Service d'Immunologie. Centre départemental de Transfusion Sanguine, Paris, France.
Revue Française de Transfusion Volume 17, Issue 2, 1974, Pages 159-174. Received 5 July 1974, Available online 5 July 2005. https://doi.org/10.1016/S0035-2977(74)80032-5
↑Rhnull: a rare blood group phenotype.[недоступне посилання] Adnan Qureshi, Muhammad Salman, Bushra Moiz. JPMA, P.960-961. November 2010, Volume 60, Issue 11.
Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). "An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood". Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
Rh proteins: Key structural and functional components of the red cell membrane. Caroline Le Van Kim, Yves Colin, Jean-Pierre Cartron. Inserm U76; Institut National de la Transfusion Sanguine, 6 Rue Alexandre Cabanel, 75015 Paris, France. Blood Reviews Volume 20, Issue 2, March 2006, P.93-110. Available online 14 June 2005. https://doi.org/10.1016/j.blre.2005.04.002(англ.)