Решетников Федір Григорович

Решетников Федір Григорович
Народився	25 листопада 1919(1919-11-25)  Марчихина Буда, Марчихіно-Будинська волостьd, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР
Помер	19 червня 2011(2011-06-19)[1] (91 рік)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фізик, хімік
Alma mater	Державний університет кольорових металів і золота (РФ)
Галузь	хімія
Заклад	Q4101968?
Вчене звання	академік Російської академії наук
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Нагороди

Федір Григорович Решетников (25 листопада 1919 — 19 червня 2011)^[2] — російський і радянський хімік, фізико-хімік і металург, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки, академік РАН (1992; член-кореспондент АН СРСР з 1974). Лауреат двох Державних премій СРСР.

Провідний спеціаліст у галузі атомної металургії, розробив технологію отримання плутонію для першої радянської атомної бомби. Керував роботами зі створення промислових технологій одержання урану, плутонію, цирконію та їх сплавів для АЕС.

Народився 25 листопада 1919 року в селі Марчихина Буда^{[* 1]} (нині Ямпільський район Сумської області)^[4].

• 1937—1942 — навчання в Московському інституті кольорових металів і золота ім. М. В. Калініна;
• листопад 1945 — початок роботи в інституті атомної промисловості НДІ-9 (нині Високотехнологічний НДІ неорганічних матеріалів ім. академіка А. А. Бочвара (ВНДІНМ)) ;
• 1952 — захистив кандидатську дисертацію;
• 1960 — захистив докторську дисертацію;
• 1964 — присвоєно вчене звання професора;
• 1966 — заступник директора Всесоюзного науково-дослідного інституту неорганічних матеріалів (ВНДІНМ);
• 1974 — член-кореспондент АН СРСР;
• 1977 — перший заступник директора інституту ВНДІНМ;
• 1992 — академік РАН.

Займався розробкою фізико-хімічних основ і технології процесів отримання рідкісних та радіоактивних металів, а також ядерного пального (карбідів, нітридів та інших сполук) для тепловиділяючих елементів атомних електростанцій.

Помер 19 червня 2011 року в Москві після важкої й тривалої хвороби. Похований на Троєкуровському кладовищі^[5].

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1995)^[6];
• три ордени Трудового Червоного Прапора;
• два ордени «Знак Пошани»;
• Державна премія СРСР (1951, 1975, 1985)^[7];
• премія імені В. Г. Хлопіна РАН;
• премія «Тріумф» (2009);
• нагрудний знак «Ю. П. Славський»;
• почесний знак «Ветеран атомної енергетики та промисловості»;
• Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»;
• двічі лауреат гранту Опікунської ради та Президіуму фонду сприяння вітчизняній^[де?] науці (2003 і 2004) в номінації «Видатні вчені РАН»^[8];
• член бюро відділення РАН; 
• член експертної комісії з виборів в РАН; 
• член Наукової Ради РАН з наукових основ хімічної технології; 
• 25 років очолював Експертну раду ВАК по тематиці Мінатому;
  
• член Комітету з Ленінських і Державних премій по роботах Мінатому; 
• член секції Комітету з Державних премій РФ у галузі хімічної технології та металургії.
  

• Свойства и поведение под облучением карбидных, нитридных, фосфидных и других топливных композиций (соавтор), «Атомная энергия», 1971, т. 31, в. 4:
• Исследование методов изготовления сердечников из монокарбида, мононитрида, карбонитрида для твэлов быстрых реакторов, «Атомная энергия», 1973, т. 35, в. 6 (соавтор).

• Мариничева О. . — № 22(138). Архівовано з джерела 20 серпня 2012.

• Решетников Фёдор Григорьевич (Биография). ВНИИНМ им. А. А. Бочвара (bochvar.ru). Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.