Роджер Сешнз

Роджер Сешнз
Роджер Сешнз
Roger Huntington Sessions
Основна інформація
Дата народження	28 грудня 1896
Місце народження	Бруклін, ; Нью-Йорк, США
Дата смерті	16 березня 1985 (88 років)
Місце смерті	Принстон, ; Нью-Джерсі, США
Поховання	Old Hadley Cemeteryd
Громадянство	США
Професія	композитор, музикознавець, педагог
Освіта	Гарвардський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Yale School of Musicd і школа Кентd
Вчителі	Horatio Parkerd і Ернест Блох
Відомі учні	Звіліч Елен Таафе
Жанр	опера, симфонія
Magnum opus	Violin Concertod і Symphony No. 7d
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури
Заклад	Принстонський університет, Коледж Сміт, Університет Каліфорнії (Берклі), Гарвардський університет і Джульярдська школа
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1926) Римська премія[d] Пулітцерівська премія за музичний твір (1982) Член Американської академії мистецтв і наук Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd Особлива згадка Пулітцерівської преміїd (1974)
Батько	Archibald Lowery Sessionsd
Мати	Ruth Huntington Sessionsd

Роджер Гантінтон Сешнз (англ. Roger Huntington Sessions; 28 грудня 1896, Бруклін, Нью-Йорк, США — 26 березня 1985, Принстон, Нью-Джерсі, США) — американський композитор, музикознавець, професор університету.

Життєпис

Роджер Сешнз у віці 14 років розпочав свою музичну освіту в Гарвардському університеті. Тут він писав статті, а згодом і редагував «Гарвардський музичний огляд» (Harvard Musical Review). Через 4 роки він вступив до Єльського університету, де вивчав композицію у Гораціо Паркера (Horatio Parker), з Надею Буланже та Ернестом Блохом (Ernest Bloch), у якого він став помічником у Клівлендському інституті музики^[en] в 1921 році. З 1925 по 1933 рік, він провів вісім років у Європі та зацікавився музикою Арнольда Шенберга, Альбана Берга, Ріхарда Штрауса та Пауля Гіндеміта.

У 1933 році він остаточно повернувся до Америки, де в 1935—1969 роках викладав композицію в Каліфорнійському (в Берклі), Принстонському та Гарвардському університетах, а також в Джульярдській школі музики.

Двічі був нагороджений Пулітцерівською премією. В 1974 році^[en] за його роботу протягом життя як видатного американського композитора.^[2] Та в 1982 році^[en] Пулітцерівську премію за видатний музичний твір — «Концерт для оркестру», що вперше був виконаний Бостонським симфонічним оркестром 23 жовтня 1981 року, під орудою диригента Сейдзі Одзава.^[3]

Творчість

Першою його основною роботою стала оркестрова сюїта, музика до п'єси Леоніда Андреєва «Чорні маски» (The Black Maskers). У своїх вісьмох симфоніях використовував поліфонічну техніку та асиметричні ритми. Він також створив концерт для скрипки, два струнні квартети, струнний квінтет, концертіно для камерного оркестру, три опери, кантати і три біблійні хори.

(1924–26) Три хорові прелюдії для органу
(1927) Симфонія № 1
(1928) Оркестрова сюїта «Чорні маски»
(1930) Соната для фортепіано № 1
(1935) Концерт для скрипки
(1936) Струнний квартет № 1
(1940) З мого щоденника (Сторінки з щоденника)
(1942) Дует для скрипки та фортепіано
(1946) Соната для фортепіано № 2
(1946) Симфонія № 2
(1947) Суд над Лукулом, одноактна опера
(1951) Струнний квартет № 2
(1953) Соната для сольної скрипки
(1954) Ідилія Феокрита
(1956) Меса, для унісон хору та органу
(1956) Фортепіанний концерт
(1957) Симфонія № 3
(1957) Струнний квінтет
(1958) Симфонія № 4
(1959) Дивертимент для оркестру
(1940—1964) «Монтесума» (оркестровка закінчена 1963, опера на три дії, лібрето Джузеппе Антоніо Боргезе)
(1964) Симфонія № 5