Роджер Флорес
Роджер Феліпе Флорес Солано (ісп. Róger Felipe Flores Solano; нар. 26 березня 1957, Сан-Хосе, Коста-Рика) — костариканський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря. Клубна кар'єраКар'єру гравця розпочав у 17-річному віці в «Саграда Фамілья», яка виступала в другому дивізіоні чемпіонату Коста-Рики[1]. Два роки по тому перейшов у «Сан-Карлос», у футболці якого дебютував у Прімера Дивізіоні Коста-Рики. Виступав у команді до 1981 року, після чого на нетривалий період часу повернувся до «Сагради Фамілья». У середині 80-их прийшов до «Алахуеленсе» і виграв з ним два чемпіонства, а також Кубок чемпіонів КОНКАКАФ 1986 року. Після переходу гравця до стану головних конкурентів «червоно-чорних» — «Сапрісси» — його кар'єра досягла піку: Флорес ще тричі вигравав чемпіонат своєї країни та двічі — Кубок чемпіонів КОНКАКАФ[2]. Футбольну кар'єру завершив у складі «Турріальби». Загалом у чемпіонаті Коста-рики відзначився 30-ма голами. Кар'єра в збірнійДебют Флореса за збірну Коста-Рики відбувся 1983 року; всього ж за національну команду він провів 49 матчів, відзначився 2 голами[3]. У 1990 році увійшов до складу збірної для участі в чемпіонаті світу в Італії, де відіграв всі 4 матчі своєї команди з капітанською пов'язкою і зрівняв рахунок у вирішальному матчі групового етапу, забивши м'яч у ворота Швеції. У 1991 році в складі своєї збірної став володарем Кубку націй Центральної Америки[4], а також брав участь в Золотому кубку КОНКАКАФ, де костариканці зайняли 4 місце, а Флорес провів свій заключний матч у футболці національної команди[5].
Кар'єра тренераПо завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1996 році очолив «Гойкечеа», де в березні 1998 року його замінив Дідьє Кастро. У 1999 році працював з юнацькою збірною Коста-Рики (U-17). У 2000 році пропрацював 4 тижні на посаді головного тренера «Санта-Барбари», після чого звільнений з займаної посади. Також тренував «Ередіано». У сезоні 2007/08 років працював з «Барріо Мехіко». У серпні 2009 року Флорес призначений асистентом головного тренера «Ліберії Міа»[6]. Особисте життяСин, Андрес, став професіональним футболістом, як і батько, виступає на позиції захисника[7]. Досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia