Родина Зітарів (фільм)
«Родина Зітарів» (латис. Zītaru dzimta), друга назва «Старе моряцьке гніздо» — художній багатосерійний фільм за мотивами однойменного роману латвійського письменника Віліса Лациса, знятий режисером Алоїзом Бранчем на Ризькій кіностудії у 1989 році[1]. СюжетДія фільму проходить на початку 20 століття. Родина Зітарів: капітан Андрій, його дружина Алвіне, їх діти — Карліс, Інгус, Ернест, Ельза та Яніс, мешкає у приморському селі. Починається Перша світова війна. Карліс добровольцем йде на фронт, Інгус зникає під час тривалих морських подорожей. Німецька армія окуповує територію Латвії. Родина Зітарів переїжджає в Алтайський край Росії. Революція та громадянська війна в Росії впливають на кожного члена родини. На далекій чужині гине голова родини Андрій, а під час повернення додому, у рідну Латвію, від тифу помирає Алвіне. По поверненню родину продовжують переслідувати труднощі: спочатку Зітари вимушені повертати своє майно, яке знаходилось під наглядом родича, але потім і будинок, і майно були продані за борги. В цей час додому ненадовго повертається Інгус, проте незабаром знов від'їжджає. Різними шляхами розходяться й інші члени родини… У ролях
Відзнаки та нагородиУ 1989 році на Латвійському національному кінофестивалі фільм був відзначений нагородою за найкращу чоловічу роль[2].
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia