Роздільна здатність (вимірювальні прилади)Роздільна здатність (англ. resolution) — найменша зміна вимірюваної величини, яка є причиною помітних змін показів. Роздільна здатність може залежати, наприклад, від шуму (внутрішнього або зовнішнього) чи тертя між конструктивними елементами вимірювального приладу, від значення вимірюваної величини[1]. Для вимірювальних приладів, які мають показувальні пристрої (шкалу), роздільна здатність — найменша різниця між показами, яка може бути суттєво розрізнена. Для засобів вимірювальної техніки, які не мають показувальних пристроїв (наприклад, вимірювальні перетворювачі), роздільна здатність — це найменша зміна вимірюваної величини, яка є причиною помітної зміни сигналу на виході засобу вимірювальної техніки. Роздільну здатність не слід плутати з чутливістю приладу та з його похибкою. Чутливість визначається як відношення зміни показів приладу до відповідної зміни величини, яка вимірюється. Похибка приладу — це відхилення його показів від істинного значення вимірюваної величини. Звичайно, роздільна здатність певною мірою впливає на похибку — зі зменшенням роздільної здатності похибка приладу зростає, однак похибка завжди більша за роздільну здатність, оскільки вона залежить не лише від роздільної здатності, але й від інших причин. Роздільна здатність вимірюється в тих же одиницях вимірювання, що і вимірювана величина. Див. такожПримітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia