Розкладання дробів при інтегруванні

В інтегруванні, розкладання раціонального дробу на суму найпростіших дозволяє інтегрувати раціональні функції.

Усякий правильний раціональний дріб ${\displaystyle {\tfrac {P(x)}{Q(x)}}}$, знаменник якого розкладено на множники

${\displaystyle Q(x)=(x-a_{1})^{j_{1}}\cdots (x-a_{m})^{j_{m}}(x^{2}+b_{1}x+c_{1})^{k_{1}}\cdots (x^{2}+b_{n}x+c_{n})^{k_{n}}}$

де лінійні множники ${\displaystyle (x-a_{i})}$ в ${\displaystyle Q(x)}$ відповідають дійсним кореням ${\displaystyle Q(x)}$, а множники ${\displaystyle (x^{2}+b_{i}x+c_{i})}$ — незвідні квадратичні множники ${\displaystyle Q(x)}$ що відповідають парам комплексних спряжених коренів ${\displaystyle Q(x)}$.

Можна подати (лише єдиним способом) у виді наступної суми найпростіших дробів:

${\displaystyle {\frac {P(x)}{Q(x)}}=P_{1}(x)+\sum _{i=1}^{m}\sum _{r=1}^{j_{i}}{\frac {A_{ir}}{(x-a_{i})^{r}}}+\sum _{i=1}^{n}\sum _{r=1}^{k_{i}}{\frac {B_{ir}x+C_{ir}}{(x^{2}+b_{i}x+c_{i})^{r}}}}$

Невизначений інтеграл раціонального дробу на будь-якому проміжку, де знаменник дробу не обертається в нуль, існує і подається через елементарні функції, а саме, він є сумою:

• раціональних дробів (для доданків зі степенем ${\displaystyle r>1}$),
• раціональних логарифмів (для лінійних дробів зі степенем ${\displaystyle r=1}$),
• арктангенсів (для квадратичних дробів зі степенем ${\displaystyle r=1}$).

Зазвичай невідомі коефіцієнти шукають за допомогою методу невизначених коефіцієнтів.

Рішення Ісаака Барроу для інтегралу від секансу було першим випадком використання розкладання дробів в інтегруванні^[1].

Відомо, що многочлен n-го степеня в загальному випадку має n комплексно-спряжених коренів (деякі корені можуть збігатися). Наприклад, многочлен x² − 6x + 8 має два корені; многочлен x³ − 6x² + 8x + 7 має три корені тощо.

Відповідно, будь-який многочлен може бути розкладений за формулою

${\displaystyle ax^{n}+bx^{n-1}+...+k=a(x-x_{1})(x-x_{2})(x-x_{3})...(x-x_{n})}$

де ${\displaystyle x_{1}}$, ${\displaystyle x_{2}}$…${\displaystyle x_{n}}$ — корені многочлена.

Наприклад, многочлен x² − 6x + 8 можна розкласти наступним чином:

x² − 6x + 8 = (x - 2)(x - 4),

де 2 і 4 — корені квадратного рівняння x² − 6x + 8=0.

Отже, дріб, знаменником якої є многочлен, може бути розкладений наступним чином:

${\displaystyle {\frac {1}{ax^{n}+bx^{n-1}+...+k}}={\frac {A}{a}}+{\frac {B}{(x-x_{1})}}+{\frac {C}{(x-x_{2})}}+{\frac {D}{(x-x_{3})}}+...+{\frac {K}{(x-x_{n})}}}$.

Ця операція розкладання дробу в деякому сенсі зворотня операції приведення дробу до спільного знаменника, з тією лише різницею, що тут ставиться зворотня задача — не привести дріб до спільного знаменника, а розкласти дріб, що має спільний знаменник, на декілька дробів, що мають різні знаменники.

Для прикладу розкладемо дріб

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}}$.

Згідно з тим, що написано вище, розклад цього дробу буде таким

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}={\frac {A}{x-2}}+{\frac {B}{x-4}}}$.

Почнемо приводити два дроби у правій частині рівняння до спільного знаменника, і, очевидно, що чисельник, отриманого дробу буде рівним чисельнику первісного дробу

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}}$,

тобто, чисельник отриманого дробу буде дорівнювати одиниці.

Маємо

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}={\frac {A(x-4)}{(x-2)(x-4)}}+{\frac {B(x-2)}{(x-4)(x-2)}}}$.

Записуючи два дроба з правого боку під одну риску, отримаємо

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}={\frac {A(x-4)+B(x-2)}{(x-2)(x-4)}}}$.

Розкривши дужки в знаменнику, отримаємо

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}={\frac {A(x-4)+B(x-2)}{x^{2}-6x+8}}}$.

Враховуючи, що знаменники однакові, то чисельники дробів з правої і лівої сторони можна порівняти; тоді отримаємо:

${\displaystyle 1=A(x-4)+B(x-2)}$.

Розкриємо дужки з правої частини рівності та згрупуємо доданки:

${\displaystyle 1=(A+B)x+(-4A-2B)}$.

В лівій частині множник при змінній х дорівнює нулю (змінна х відсутня), а вільний член дорівнює 1. В правій частині рівності множник при х дорівнює (А+В), а вільний член дорівнює (-4A — 2B). Прирівнюючи множники при х в правій і лівій частинах отримуємо рівняння:

${\displaystyle (A+B)=0}$.

Аналогічно прирівнюємо вільні члени, і отримуємо рівняння:

${\displaystyle (-4A-2B)=1}$.

Об'єднуємо ці два рівняння в систему:

${\displaystyle \left\{{\begin{matrix}A+B=0\\-4A-2B=1\end{matrix}}\right.}$.

Розв'язуючи цю систему, знаходимо,що

${\displaystyle A=-{\frac {1}{2}}}$,

${\displaystyle B={\frac {1}{2}}}$.

Отже, маємо розклад

${\displaystyle {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}={\frac {-1/2}{x-2}}+{\frac {1/2}{x-4}}}$

Тоді, інтеграл від дробу

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx}$

буде дорівнювати сумі інтегралів від двох дробів

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx=\int {\frac {-1/2}{x-2}}\,dx+\int {\frac {1/2}{x-4}}\,dx}$.

Враховуючи, що під знаком диференціалу до змінної можна додавати будь-яку константу, запишемо

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx=\int {\frac {-1/2}{x-2}}\,d(x-2)+\int {\frac {1/2}{x-4}}\,d(x-4)}$

Зробимо дві заміни

${\displaystyle (x-2)=z}$, ${\displaystyle (x-4)=y}$.

Тоді інтеграл прийме вигляд

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx=-{\frac {1}{2}}\int {\frac {1}{z}}\,d(z)+{\frac {1}{2}}\int {\frac {1}{y}}\,d(y)}$.

Ці два інтеграли можна знайти за таблицею інтегралів. Тоді остаточно отримуємо:

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx=-{\frac {1}{2}}\ln |z|+{\frac {1}{2}}\ln |y|+C}$

або

${\displaystyle \int {\frac {1}{x^{2}-6x+8}}\,dx=-{\frac {1}{2}}\ln |x-2|+{\frac {1}{2}}\ln |x-4|+C}$.

Підстановка u = ax + b, du = a dx дозволяє спростити інтеграл

${\displaystyle \int {1 \over ax+b}\,dx}$

до

${\displaystyle \int {1 \over u}\,{du \over a}={1 \over a}\int {du \over u}={1 \over a}\ln \left|u\right|+C={1 \over a}\ln \left|ax+b\right|+C.}$

Та ж сама підстановка спрощує інтеграл, подібний наступному

${\displaystyle \int {1 \over (ax+b)^{8}}\,dx}$

до

${\displaystyle \int {1 \over u^{8}}\,{du \over a}={1 \over a}\int u^{-8}\,du={1 \over a}\cdot {u^{-7} \over (-7)}+C={-1 \over 7au^{7}}+C={-1 \over 7a(ax+b)^{7}}+C.}$

Розглянемо інтеграл

${\displaystyle \int {x+6 \over x^{2}-8x+25}\,dx.}$

Найпростіший шлях побачити, що знаменник x² − 8x + 25 не має дійсних коренів, полягає в тому, щоб обчислити його дискримінант, і побачити, що цей дискримінант від'ємний. Іншим чином, можна виділити повний квадрат в знаменнику:

${\displaystyle x^{2}-8x+25=(x^{2}-8x+16)+9=(x-4)^{2}+9\,}$

і можна побачити, що знаменник являє собою суму квадратів двох чисел, і ця сума ніколи не може бути рівною 0 або менше 0, якщо x — дійсне число.

Використовуючи підстановку

${\displaystyle {\begin{aligned}u&=x^{2}-8x+25\\du&=(2x-8)\,dx\\du/2&=(x-4)\,dx\end{aligned}}}$

нам потрібно виділити вираз x − 4 в чисельнику. Тоді мі зможемо записати чисельник x + 6 у вигляді суми (x − 4) + 10, і тоді інтеграл буде записан у вигляді

${\displaystyle \int {x-4 \over x^{2}-8x+25}\,dx+\int {10 \over x^{2}-8x+25}\,dx.}$

Наведена вище підстановка дозволяє взяти перший із цих двох інтегралів:

${\displaystyle \int {x-4 \over x^{2}-8x+25}\,dx=\int {du/2 \over u}={1 \over 2}\ln \left|u\right|+C={1 \over 2}\ln(x^{2}-8x+25)+C.}$

Причина, з якої ми можемо опустити модульні дужки, є у тому, що, як ми казали раніше, вираз (x − 4)² + 9 не може мати від'ємних значень.

Далі треба взяти інтеграл

${\displaystyle \int {10 \over x^{2}-8x+25}\,dx.}$

В першу чергу, виділимо повний квадрат в знаменнику, після чого проведемо не складні алгебраїчні перетворення:

${\displaystyle {\begin{aligned}&{}\quad \int {10 \over x^{2}-8x+25}\,dx=\int {10 \over (x-4)^{2}+9}\,dx\\[9pt]&=\int {10/9 \over \left({x-4 \over 3}\right)^{2}+1}\,dx={10 \over 3}\int {1 \over \left({x-4 \over 3}\right)^{2}+1}\,\left({dx \over 3}\right)\end{aligned}}}$

Тепер використаємо наступну підстановку

${\displaystyle w=(x-4)/3\,}$

${\displaystyle dw=dx/3\,}$

що дозволяє знайти

${\displaystyle {10 \over 3}\int {dw \over w^{2}+1}={10 \over 3}\operatorname {arctg} \,w+C={10 \over 3}\operatorname {arctg} \left({x-4 \over 3}\right)+C.}$

Додаючи обидва знайдених вирази, запишемо результат інтегрування

${\displaystyle \int {x+6 \over x^{2}-8x+25}\,dx={1 \over 2}\ln(x^{2}-8x+25)+{10 \over 3}\operatorname {arctg} \left({x-4 \over 3}\right)+C.}$

В деяких випадках зручніше використовувати комплексний розклад многочлена. Так, у наведеному вище прикладі:

${\displaystyle \int {x+6 \over x^{2}-8x+25}\,dx}$

Розкладаємо знаменник на два комплексні множники:

${\displaystyle x^{2}-8x+25=(x-4+3i)(x-4-3i)}$

Після чого шукаємо розклад підінтегрального виразу на два доданки:

${\displaystyle {\frac {x+6}{x^{2}-8x+25}}={\frac {A}{x-4+3i}}+{\frac {B}{x-4-3i}}}$

Вирішивши нескладну систему лінійних рівнянь, отримуємо:

${\displaystyle A={\tfrac {1}{2}}+{\tfrac {5}{3}}i,B={\tfrac {1}{2}}-{\tfrac {5}{3}}i}$

${\displaystyle \int {\frac {x+6}{x^{2}-8x+25}}\,dx=({\tfrac {1}{2}}+{\tfrac {5}{3}}i)\int {\frac {1}{x-4+3i}}\,dx+({\tfrac {1}{2}}-{\tfrac {5}{3}}i)\int {\frac {1}{x-4+3i}}\,dx}$

Після інтегрування маємо:

${\displaystyle \left({\tfrac {1}{2}}+{\tfrac {5}{3}}i\right)\ln(x-4+3i)+\left({\tfrac {1}{2}}-{\tfrac {5}{3}}i\right)\ln(x-4-3i)+C}$

Згрупуємо окремо дійсні та уявні доданки:

${\displaystyle {\tfrac {1}{2}}\left(\ln(x-4+3i)+\ln(x-4-3i)\right)+{\tfrac {5}{3}}i\left(\ln(x-4+3i)-\ln(x-4-3i)\right)+C}$

${\displaystyle {\tfrac {1}{2}}\ln \left((x-4+3i)(x-4-3i)\right)+{\tfrac {5}{3}}i\ln {\frac {x-4+3i}{x-4-3i}}+C}$

${\displaystyle {\tfrac {1}{2}}\ln(x^{2}-8x+25)+{\tfrac {5}{3}}i\ln {\frac {1-i{\frac {x-4}{3}}}{1+i{\frac {x-4}{3}}}}+C}$

Як відомо, арктангенс комплексного змінного виражаеться через логарифм:

${\displaystyle \operatorname {arctg} \,z={\tfrac {1}{2}}i\ln {\frac {1-i\,z}{1+i\,z}}}$

Це дає нам можливість переписати другий доданок через арктангенс:

${\displaystyle {\tfrac {1}{2}}\ln(x^{2}-8x+25)+{\tfrac {10}{3}}\operatorname {arctg} {\frac {x-4}{3}}+C}$

Розглянемо інтеграл

${\displaystyle \int {x+6 \over (x^{2}-8x+25)^{8}}\,dx.}$

Так само, як це робилося вище, можна представити чисельник x + 6 у вигляді суми (x − 4) + 10, і взяти ту частину, котра містить вираз x − 4, за допомогою підстановки

${\displaystyle {\begin{aligned}u&=x^{2}-8x+25,\\du&=(2x-8)\,dx,\\du/2&=(x-4)\,dx.\end{aligned}}}$

Нам залишається лише знайти інтеграл

${\displaystyle \int {10 \over (x^{2}-8x+25)^{8}}\,dx.}$

Як це робилося вище, спочатку виділимо повний квадрат, після цього зробимо нескладні математичні дії

${\displaystyle \int {10 \over (x^{2}-8x+25)^{8}}\,dx=\int {10 \over ((x-4)^{2}+9)^{8}}\,dx=\int {10/9^{8} \over \left(\left({x-4 \over 3}\right)^{2}+1\right)^{8}}\,dx.}$

Після цього можна використовувати підстановку:

${\displaystyle \operatorname {tg} \theta ={x-4 \over 3},\,}$

${\displaystyle \left({x-4 \over 3}\right)^{2}+1=\operatorname {tg} ^{2}\theta +1=\sec ^{2}\theta ,\,}$

${\displaystyle d(\operatorname {tg} \theta )=\sec ^{2}\theta \,d\theta ={dx \over 3}.\,}$

Після чого інтеграл приймає вигляд

${\displaystyle \int {30/9^{8} \over \sec ^{16}\theta }\sec ^{2}\theta \,d\theta ={30 \over 9^{8}}\int \cos ^{14}\theta \,d\theta .}$

Декілька разів використовуючи формулу

${\displaystyle \cos ^{2}\theta ={1 \over 2}(1+\cos(2\theta )),}$

можна спрощувати цей інтеграл, до поки підінтегральний вираз не буде мати cos θ в степені, більше ніж 1.

Далі варто виразити sin(θ) і cos(θ) як функції від x. Приймемо, що

${\displaystyle \operatorname {tg} (\theta )={x-4 \over 3},}$

і що тангенс = (протилежна сторона)/(прилегла сторона). Якщо «протилежна» сторона має довжину x − 4 і «прилегла» сторона має довжину 3, то згідно теоремі Піфагора гіпотенуза має довжину √((x − 4)² + 3²) = √(x² −8x + 25).

Маємо

${\displaystyle \sin(\theta )={x-4 \over {\sqrt {x^{2}-8x+25}}},}$

${\displaystyle \cos(\theta )={3 \over {\sqrt {x^{2}-8x+25}}},}$

і

${\displaystyle \sin(2\theta )=2\sin(\theta )\cos(\theta )={6(x-4) \over x^{2}-8x+25}.}$

• Метод Остроградського

• Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Вища школа, 1992. — 496 с. — ISBN 5-11-003757-4.(укр.)
• Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2025. — 2391 с.(укр.)
• Partial Fraction Expander