Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткуванняПроєкт Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, англ. Base erosion and Profit Shifting (BEPS) — проєкт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори. Ініціатива країн G20 обумовлена потребою розробити багатосторонній механізм боротьби з податковим плануванням, спрямованим на зменшення податкової бази та переміщення оподатковуваного прибутку до юрисдикцій з більш сприятливим режимом оподаткування.[1] План дій BEPSПлан дій BEPS передбачає 15 заходів боротьби зі схемами ухиляння від оподаткування (деофшоризації)[1][2][3]: Захід 1. Вирішення податкових проблем спричинених цифровізацією, англ. Tax Challenges Arising from Digitalisation[4] — наприклад, сплата податку на додану вартість на товари та послуги цифрової економіки. Захід 2. Нейтралізація ефекту гібридних інструментів (гібридних невідповідностей), англ. Neutralising the effects of hybrid mismatch arrangements[5] — використання компаніями лазівок та невідповідностей між країнами у правилах оподаткування певних видів доходів. Наприклад, міжнаціональна фінансова операція в одній юрисдикції може обліковуватись як податкове вирахування, а в іншій країні — як податкова пільга. Таким чином, знижується податкова база, тобто податок не сплачується в жодній юрисдикції. Захід 3. Вирішення проблем, які випливають з використання так званих контрольованих іноземних компаній (КІК), англ. Controlled Foreign Company[6] — використання правил оподаткування дивідендів та активів контрольованих компаній для ухиляння акціонерів від оподаткування їх доходів як фізичних осіб. Таким чином доходи акціонера, контролера чи бенефіціара виводяться з юрисдикції країни резидентства особи до країни іншої юрисдикції. Захід 4. Ліміт на податкове вирахування відсотків[7] — боротьба із зниженням податкової бази шляхом обліку відсотків за кредитами як податкового вирахування. Захід 5 (мінімальний стандарт). Боротьба з податковими зловживаннями, англ. Harmful tax practices[8] — боротьба з офшорними зонами, тобто спеціальними режимами оподаткування у певних юрисдикціях, що шкодять іншим юрисдикціям. Захід 6 (мінімальний стандарт). Протидія зловживанням податковими конвенціями англ. Prevention of tax treaty abuse[9], тобто використання компаній-прокладок для торгівлі між країнами, що не мають міжнародних договорів між ними, але мають преференції при торгівлі з країнами, що входять до податкової конвенції. Захід 7. Статус постійного представництва, англ. Permanent establishment status[10], передбачає порядок оподаткування, яким застосовується облік прибутку згідно присутності підприємства у певній юрисдикції. Визначення цього статусу критично важливе для застосування правил оподаткування нерезидентів. Заходи 8-10. Трансфертне ціноутворення, англ. Transfer Pricing[11], тобто використання торгівлі між юридичними особами мультинаціональної корпорації. Цим кроком забороняється використовувати знижки для пов'язаних підприємств. Виділяються такі групи: нематеріальні активи, ризики і капітал, операції з підвищеним ризиком. Захід 11. Аналіз даних про BEPS, англ. BEPS data analysis[12], розробка методології збору та аналізу інформації про розмивання бази оподаткування та виведення прибутку. Захід 12. Запровадження обов'язкового розкриття інформації, англ. Mandatory Disclosure Rules[13]. На платників податків накладається обов'язок розкриття схем, які вони використовують для зниження податкової бази та виведення прибутку, тобто використання схем агресивного податкового планування. Захід 13 (мінімальний стандарт). Звіт «Country-by-Country», CbC, англ. Country-by-Country Reporting[14]. Розкриття інформації мультинаціональними корпораціями про сплачені податки, доходи, прибутки та економічну активність у кожній юрисдикції, в якій вони оперують. Захід 14 (мінімальний стандарт). Прийняття процедур двостороннього погодження, англ. Mutual Agreement Procedure[15], визначає механізми вирішення спорів щодо оподаткування, яке на думку платника податків не відповідає умовам податкової конвенції між юрисдикціями. Захід 15. Багатосторонній інструмент, англ. Multilateral Instrument[16] (MLI), багатостороння конвенція, інструмент для внесення змін у двосторонні угоди для закриття лазівок, що дозволяють уникнути оподаткування. Учасники проєктуУчасниками проєкту є 44 країни-члени ОЕСР та G20[1]. Країни, що не є членами ОЕСР/G20, можуть брати участь у діяльності робочих груп, регіональних об'єднаннях представників податкових органів, наприклад Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (IOTA), членом якої є Податкова адміністрація України[1]. Розробкою заходів займається Комітет ОЕСР з фіскальних питань через 6 робочих груп.[1] BEPS і УкраїнаЗ 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР й взяла на себе зобов'язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS — обов'язкові чотири заходи із п'ятнадцяти.[17] Мінімальний стандарт – це обов’язкові 4 із 15 кроків, які мають бути реалізовані кожною країною-учасницею. І саме в цьому полягає відповідальність України – реалізувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Програма розширеного співробітництва англ. inclusive framework – це платформа для діалогу між країнами, створена задля реалізації заходів з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування. Мінімальний стандарт включає обов’язкову реалізацію наступних заходів:[18]
Впровадження чотирьох кроків мінімального стандарту BEPS дадуть можливість у повній мірі оподатковувати зароблений в Україні прибуток. У 2019 році Україна ратифікувала Багатосторонню угоду MLI[19] — це виконання двох з чотирьох кроків мінімального стандарту BEPS. Ця угода дозволяє оперативно та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування,[20] яких в угоді перераховано 76.[19] У березні 2018 Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що Євросоюз буде встановлювати санкції щодо тих, хто не запровадив мінімальні стандарти BEPS (план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори) до кінця 2018 року. Тому до українського бізнесу можуть вводитися обмеження, якщо Україна не виконає мінімальний стандарт BEPS вчасно і опиниться в «офшорному» списку.[20] Законопроєкт BEPS24 жовтня 2018 Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили проєкт закону щодо імплементації Плану дій BEPS[21][22]. 29 серпня 2019 зареєстровано Проєкт закону 1185 щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон[23] Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
