Працював викладачем російської мови в університетах у Скоп'ї та Загребі.
Наукова діяльність
Розов В. Українські грамоти. XIV в. і перша половина XV в., 1928.
Підготував до друку українські грамоти 14—15 ст. (надруковані як видання Російської АН з російськими примітками 1917 p., у формі книги вийшли 1928 р. у виданні УАН; «Українські грамоти, І: 14 ст. і перша половина 15 ст.»).
Автор статей про мову цих грамот і про вивчення історії української мови (ЗНТШ, 77-78, 1907) та ін.
У рукописній спадщині Розова залишилися топо- й антропонімічний історико-географічний показчик до його збірки грамот і праці з історії української та російської мови й культури (архів у Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України в Києві).
Досліджував історію розвитку української шкільної драми, староболгарські і старосербські писемні пам'ятки.
«Дослідження мови південноруських грамот XIV і першої половини XV ст.», 1913;
«Мова південноруських грамот XIV-XV ст.», 1929;
«До староруської діалектології (І ще до питання про галицько-волинське наріччя)», 1907;
Розов, B. Южнорусские грамоты, Киев, 1917. № 3, С. 4—7. (перевидання: Розов, B. Украинские грамоты. Киев, 1928 [1] [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]).
Плющ П. П. Перший викладач історії української мови в Київському університеті // «Вісник Київського університету. Серія філології та журналістики», 1959, № 2, в. 2;