Розп'яття святого Петра (Караваджо)
«Розп'яття святого Петра» — картина Караваджо, написана 1601 року для капели Черазі церкви Санта-Марія-дель-Пополо в Римі разом з «Наверненням Савла дорогою в Дамаск» (1601). Зображує мучеництво святого Петра, який добровільно вибрав розп'яття вниз головою, оскільки вважав себе негідним прийняти ту саму смерть, що й Ісус Христос. Троє катів, облич яких не видно, намагаються перевернути хрест з літнім, але міцним апостолом, наче тяжкість злочину вже лежить на них. Обидві роботи Караваджо разом з вівтарною картиною Аннібале Карраччі «Піднесення Діви Марії» замовив для каплиці 1600 року монсеньйор Тіберіо Черазі[en], який невдовзі помер[3][4]. Початкові версії обох картин були відхилені[3] й опинилися в приватній колекції кардинала Джакомо Саннессіо[en], який, на думку деяких мистецтвознавців, міг скористатися раптовою смертю Черазі, щоб заволодіти картинами найвідомішого римського художника. Першу версію «Розп'яття святого Петра» вважають утраченою[4], хоча були спроби ідентифікувати її як «Мучеництво святого Петра» із зібрання Державного Ермітажу, яке нині приписують одному з послідовників Караваджо Леонелло Спаді[ru]. Другі версії картин, з більш нетрадиційною композицією, розпорядники майна Черазі прийняті без зауважень 1601 року. Картини Караваджо в Санта-Марія-дель-Пополо символізували відданість Риму і самого Черазі святим апостолам Петру і Павлу, зображуючи великі контрреформаційні теми навернення та мучеництва для протидії наростанню загроз відступництва і протестантизму. Можливо, на вибір теми картин вплинули фрески Мікеланджело з капели Паоліна Апостольського палацу у Ватикані, хоча сцена розп'яття, зображена Караваджо, відрізняється значно більшою суворістю та реалізмом. Картину показано у фіналі серіалу Ріплі, де вона відображає переживання головного героя. Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia