Розподільна установка![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Розподільна установка (розподільний або розподільчий пристрій, РП) — це електрична установка для прийому електроенергії (від генераторів електростанції, трансформаторів, перетворювачів, ліній електропередач і т.ін.) і розподілу між окремими споживачами. До складу розподільних установок входять: вимикачі, роз'єднувачі, трансформатори струму і напруги, вимірювальні прилади, збірні шини, розрядники, реактори електричні. Для забезпечення можливості ремонту розподільних установок або ділянок електромережі, не припиняючи енергопостачання споживачів, збірні шини розподільних установок розділять на секції та системи. Загальні вимогиВибір проводів, шин, апаратів, приладів і конструкцій необхідно здійснювати як за нормальним режимом роботи (відповідність робочій напрузі і струму основних і допоміжних кіл, частоти мережі, заданому класу точності, умовам експлуатації тощо), так і за умовами роботи в разі короткого замикання з урахуванням термічних і динамічних впливів, комутаційної спроможності. РП повинні мати чіткі написи з боків обслуговування, які вказували б на призначення окремих приєднань і панелей, а встановлені на панелях прилади та апарати написи або маркування відповідно до схем, за якими виготовлялася установка. Частини РП, які належать до кіл різного роду струму і різних напруг, слід виконувати і розташовувати так, щоб була забезпечена можливість їх чіткого розпізнавання. Взаємне розташування фаз і полюсів у межах усієї установки має бути однаковим. Шини повинні мати фарбування, передбачене главою 1.1 Правил влаштування електроустановок. На струмовідних частинах головного кола РП слід передбачати можливість установлення переносних захисних заземлень. Усі металеві частини РП, крім виготовлених із корозійностійких матеріалів, повинні мати антикорозійне покриття. Захист від ураження електричним струмом має відповідати вимогам глави 1.7 ПУЕ:2006. КласифікаціяРозподільні установки поділяються за різними параметрами. За місцем встановлення та типом:
За класом напруги:
За типом струму:
За будовою:
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia