Розтоки (Рахівський район)

село Розтоки
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Рахівський район
Тер. громада	Богданська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21060010060072896
Основні дані
Засноване	1947
Населення	2803
Площа	2,050 км²
Густота населення	1370 осіб/км²
Поштовий індекс	90644
Телефонний код	+380 3132
Географічні дані
Географічні координати	48°04′13″ пн. ш. 24°18′26″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	776 м
Водойми	Тиса
Місцева влада
Адреса ради	90644, с. Розтоки, 280
Карта
Розтоки
Розтоки
Мапа

Розто́ки — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України.

Розтоки розташовані на обох берегах Білої Тиси, за 6 км від Рахова. У селі струмок Берендай впадає у річку Білу Тису.

У селі є такі присілки (кути): Усті-Ріки, Межиріки, Пелехоя, Янківка, Кривий, Медведиця, Меришір, Аршиці, Берендей, Штивйора, Тищора, Ґрегіт.

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 року. За переказами, село заснували рибалки, які прокладали для ловлі риби ростоки (рукави).

Назва села в різних історичних джерелах за роками: 1898 — Rosztik (Hnt.), 1907 — Nyilas (Hnt.), 1913 — Nyilas (Hnt.), 1918 — Nyilas (Hnt.), 1925 — Novoszelica, Roztoky (ComMarmUg. 112), 1944 — Nyilas, Ростокъ (Hnt.), 1983 — Розтоки, Ростоки (ZO).

1 вересня 2007 року в Розтоках відкрито новозбудовану школу, яку реорганізували в ЗОШ І-ІІІ ступенів

Всі селища (теперешні присілки) були об'єднані з Розтоками 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.

Аршиця

Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 р. (за переказами). В австро-угорських реєстрах згадується у 1898 році.

В селі з 2003 року діє релігійна громада і храм Св. Георгія

Свинарки

Перша згадка у ХІХ столітті

Берендей

Перша згадка у ХІХ столітті

1888: Berendej (Beredéj), 1892: Berendaj, 1898: Berendaj, 1907: Gerendás, 1913: Gerendás, 1918: Gerendás, 1967: Берендей.

Берендей згадується також у кадастрових мапах 1863 року — Berendej.

Межиріка

Перша згадка у ХІХ столітті

Мерешір

Перша згадка у ХІХ столітті

Устья-Ріки

Перша згадка у ХІХ столітті. 1898: Tiszaköz, 1907: Tiszaköz, 1913: Tiszaköz, 1944: Tiszaköz, Устьреки.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2513 осіб, з яких 1210 чоловіків та 1303 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2754 особи.^[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

На території села розташовано три церкви. З них дві православної конфесії — Ілліївська та Георгіївська; Михайлівська греко-католицька церква та православний монастир Серафима Саровського, який розташований високо в горах, в урочищі Тищора. Це одна з найвисокогірніших культових споруд в Україні.

Дерев'яну церкву Пророка Іллі збудували в 1925 році (за іншими даними — у 1929) місцеві майстри Степан Кокіш та Иовнаш.

За стилем церква була «середньогуцульською», тобто мала бокові прибудови обабіч видовженої нави і невеличку башту під шатровим верхом з главкою. Особливістю цієї церкви були башти з шатрами та главками над боковими раменами. Дерев'яна церква згоріла в 1976 р. У церкві була ікона «Благовіщення» з написом: «Сей образ купив раб божій Василь Довганич з жоною своею Фенею на свое доброе здоровя и за отпущеніе гріхов своих маляр лявіц Китс ро бж 1709 м.ию. д. В. (прим. 2 червня 1709 р.)»^[4]. Жолтовський бачить на іконі підпис майстра Лявіца Китсана.

У 1984 р. громаді вдалося збудувати цегляну церкву, яка в мурованому варіанті повторила композицію об'ємів дерев'яної церкви.

Навесні 1998 р. завершення церкви замінили на цибулясті бані.

• Погода в селі Розтоки [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.