Рокпелніс Фріціс Янович

Рокпелніс Фріціс Янович
латис. Fricis Rokpelnis
Народився	6 жовтня 1909(1909-10-06)[1]  хутір Алкшні Медзської волості Гробінського повіту Курляндської губернії, тепер Гробіньського краю, Латвія
Помер	15 вересня 1969(1969-09-15)[1] (59 років)  Юрмала, Латвійська РСР, СРСР
Країна	Латвія  СРСР
Національність	латиш
Діяльність	поет, письменник, політик, драматург
Знання мов	латиська[1]
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	СК СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Фріціс Янович Рокпелніс (латис. Fricis Rokpelnis​, 6 жовтня 1909(19091006), хутір Алкшні Медзської волості Гробінського повіту Курляндської губернії, тепер Гробіньського краю, Латвія — 15 вересня 1969, місто Юрмала, тепер Латвія) — латиський радянський поет і драматург, начальник Управління у справах мистецтв при РНК Латвійської РСР. Депутат Верховної ради Латвійської РСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Народився в селянській родині, батько працював лісником. З дитячих років Фріціс Рокпелніс пас худобу, наймитував, був лісорубом та чорноробом. Закінчив Лієпайську основну школу.

У 1928 році переїхав до Риги, де почав працювати продавцем книжкового магазину Спілки вчителів. Потім завідував музеєм Яніса Райніса при Спілці вчителів у Ризі. Відвідував лекції в Народному університеті в Ризі.

Друкувався із 1929 року, співпрацював із підпільною прорадянською пресою в Латвії. Писав віршовані фейлетони в робітничому журналі «Сигнал» та нелегальному журналі «Фронт».

У 1931—1933 роках — студент Латвійського університету.

У 1934 році призваний до латвійської армії та призначений до трудового табору. Потім працював рахівником статистичного управління.

У 1940—1941 роках — редактор сценарного відділу Ризької кіностудії, член редакційної колегії газети «Праця».

У липні 1941 року евакуювався до міста Кірова (РРФСР). Учасник німецько-радянської війни, з 1941 року служив у 121-му латиському гвардійському стрілецькому полку РСЧА, брав участь у боях під Москвою та Старою Руссою, дописував до дивізійних військових газет.

З 1943 року — відповідальний секретар Спілки радянських письменників Латвії у Москві. Разом з Ю. Ванагом написав гімн Латвійської РСР.

З грудня 1944 року — начальник Управління у справах мистецтв при РНК Латвійської РСР.

Член ВКП(б) з 1947 року.

Був директором музею Яніса Райніса.

У 1962—1965 роках — секретар правління Спілки кінематографістів Латвії.

Помер 15 вересня 1969 року в місті Юрмалі.

• «Стрілочник» (1933)
• «Вони проклали шлях» (1941) (разом з Ю. Ванагом)
• «Проводжаючи на війну» (1943)
• «Світло» (1945)
• «Юність Райніса» (1948)
• «Зелений промінь» (1962)
• «Краще місто світу» (1965)
• «Латиські ялинки» (1966)

• «Тче сестра зірку на прапорі» (1950)
• «Житній хліб» (1959)

• «Рута» (1942) (разом з Ю. Ванагом)
• «До нового берега» (1955)
• «Зелений млин» (1958)
• «Аудріні» (1964)

• «Райніс» (1949) (разом з В. Крепсом)
• «Рига» (1951)
• «Ехо» (1959)
• «Велич» (1964) (разом з В. Калнінем)

• три ордени Трудового Червоного Прапора (3.10.1956,)
• два ордени «Знак Пошани»
• Сталінська премія ІІ ст. (1950) — за фільм «Райніс» (1949)
• Державна премія Латвійської РСР (1960) — за віршовану збірку «Житній хліб» (1959)
• заслужений діяч мистецтв Латвійської РСР (1959)
• медалі

• Рокпелнис Фрицис Янович (рос.)