Романенко Роман Сергійович

Роман Романенко
Роман Романенко;
Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження	21 січня 1994; Дніпро
Смерть	10 серпня 2019 (25 років); Світлодарськ
Поховання	Дніпро
Псевдо	«Біч»
Військова служба
Роки служби	2015—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя; Бої за Широкине; Бої за Мар'їнку; Бої за Авдіївку; Бої на Світлодарській дузі;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Сергі́йович Романе́нко (21 січня 1994(19940121) — 10 серпня 2019) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1994 року в Дніпропетровську (Самарський район міста); був єдиною дитиною у батьків. Займався спортом — боксом, бігом, кросфітом. Любив подорожувати, захоплювався фотографією, був фаном ФК «Дніпро». Навчався у ДНУ ім. О. Гончара за спеціальністю «маркетинг», брав участь у студентському русі «Bionic Leader School».

Під час Революції Гідності їздив на Майдан. У листопаді 2015 року перевівся на заочну форму навчання та приєднався до «Азова». Пройшов курси снайперської підготовки; у 2016—2017 роках виконував завдання на Маріупольському напрямку. Отримав звання сержанта, став командиром відділення снайперів. З 2017 по 2018 рік постійно виконував бойові завдання по всій лінії фронту — Водяне, Широкине, Павлопіль, Мар'їнка, Авдіївка, Катеринівка, від лютого 2019-го — на Світлодарській дузі. У березні витяг пораненого командира з поля бою, у травні присвоєно офіцерське звання; молодший лейтенант, заступник командира групи спеціального призначення.

10 серпня 2019 року загинув в обідню пору поблизу Світлодарська — від уламкових поранень внаслідок підриву на ворожому фугасі. Це сталося під час виконання бойового завдання групою розвідки, яка відстежувала пересування противника. Після вибуху почався обстріл з автоматичного гранатомета з боку окупованого села Лозове, це завадило евакуювати тіло загиблого воїна — «азовці» тричі намагалися дістати побратима. 11 серпня терористи вивезли тіло з «сірої зони» поблизу села Розсадки. 13 серпня відбулася передача тіла поблизу мосту біля міста Щастя.^[2]

Похований у місті Дніпро.

Без Романа лишилася мама.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3]