Романченко Трохим Миколайович
Трохим Романченко (псевдоніми: Т. Р., Т. P-ко, Т. Рома-н-ко, Микола Грищенко, Катеринославець, Р. Трохим, Роман Трохименко; 4 серпня 1880, Полтава — 10 квітня 1930, Дніпро, Україна) — український народний письменник, поет, перекладач, етнограф, автор п'єс, збирач фольклорних та етнографічних матеріалів. Друкуватися почав 1905 року в альманасі «Перша ластівка»; його вірші вміщувалися у дерев. ж., альманахах і антологіях, у сов. часи — у журналі «Зоря». Окремо вийшла збірка «Поезії» (1916). Трохим Романченко — автор оповідань, літературно-критичних (зокрема про Івана Манджуру) та публіцистичних статей. Жертва російського окупаційного терору. ЖиттєписПоходженням з катеринославських міщан. Освіту здобув самотужки. З 13 років працював гравером у друкарні, але в 1910 здобув тяжку хворобу легенів. З 1910 по 1917 обіймає посаду головного хранителя Катеринославського історичного музею ім. Поля, потім працював губерніальним земським діловодом, завідувачем книгарнею «Каменяр», бібліотекарем товариства «Споживач». Писати почав з 16 років. Перші його вірші були надруковані в альманасі «Перша ластівка» в 1905. Окрім віршів та оповідань, писав літературно-критичні статті. Діяльність у Катеринославській «Просвіті»1902 організував артистичний гурток «Запорозька Січ», який влаштовував вистави, концерти та лекції в робітничих районах. Діяч місцевого товариства «Просвіта» — організовував Шевченківські вечори, збирав книжки для б-ки товариства, обраний членом товариства 22 вересня 1913. У 1915 спеціально для «Просвіти» підготував реферат про українські народні пісні. 1916 видав збірку «Поезії» (Катеринослав). Як фольклорист, видав «Збірник найкращих пісень». 25 вересня 1915 потрапив під нагляд губернського жандармського управління у зв’язку з підготовкою до арештів членів УСДРП і «Просвіти» в листопаді 1915. Як і в інших місцевих діячів, обшук у Романченка було здійснено 27 листопада 1915. Восени 1917 зі сторінок катеринославської газети «Селянська спілка» Романченко виступав зі статтями з державницьких самостійницьких позицій. У голодних 1922 — 1923 у числі інших катеринославських українців ним опікувався, будучи на еміграції, Михайло Грушевський. Про це свідчить його лист, писаний в Бадені 17 березня 1923 до професора Кирила Студинського. Адреса Романченка у січні 1924: Клубна вул., буд. № 4, вхід з двору ліворуч, другий поверх (з листа Д. Лисиченка до Романченка від 15 січня 1924). У 1924 склав повний збірник своїх творів і кілька збірників типу декламаторів, написав казку віршами для дітей. Перед смертю передав свій архів до Інституту літератури ім. Шевченка. Передчасно помер через сухоти. 1980 у Києві видано «Народні пісні в записах Трохима Романченка». Твори
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia