Роменська сотняРоменська сотня — військово-адміністративна одиниця Лубенського і Миргородського полку Гетьманщини. Центр — сотенне містечко Ромни. ІсторіяРоменська сотня існувала вже у 1634 році. Так, Костянтинівська, Роменська та Глинська сотні Миргородського полку були східним кордоном козацької автономії державного кордону Речі Посполитої з Московським царством, це було закріплено Поляновським миром 1634 року. Восени 1648 року з'явилася у складі Лубенського полку, але через його ліквідацію за Зборівським договором сотню, як адміністративну одиницю, знову включили до складу Миргородського полку, в котрому вона перебувала протягом 1649-1658 pp. З відновленням Лубенського полку у жовтні 1658 р. сотня перейшла до його складу і знаходилася до ліквідації у 1782 p., коли було скасовано полково-сотенний устрій Лівобережної України, а територія Роменської сотні стала основою Роменського повіту Чернігівського намісництва. Від 1665 р. Ромни приписано до Генеральної артилерії. Протягом 1714-1727 pp. у Ромнах перебувало полкове правління і полкова канцелярія Лубенського полку. В окремі роки було по дві Роменські сотні. Сотники
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia