Ромоло Біццотто
Ромоло Біццотто (італ. Romolo Bizzotto, нар. 16 лютого 1925, Череа) — італійський футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Верона» та «Ювентус». Ігрова кар'єраНародився 16 лютого 1925 року в місті Череа. Вихованець футбольної школи клубу «Аудаче». У дорослому футболі дебютував 1942 року виступами за цю ж команду, в якій провів один сезон, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Верони» з Серії Б, до складу якого приєднався 1945 року[3]. Відіграв за команду з Верони наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем команди. 1949 року уклав контракт з клубом «Ювентус»[4], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії[5], проте основним гравцем не став, програвши конкуренцію Джакомо Марі та Альберто Піччініні. Через це на сезон 1952/53 Біццотто був відданий в оренду в СПАЛ[6], після чого став гравцем «Палермо», також з Серії А. Надалі виступав за нижчолігові «Каррарезе» та «Луккезе-Лібертас». Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Роверето», за який виступав протягом 1957—1959 років. За свою кар'єру він провів 78 матчів (3 голи) в Серії А, і 104 матчів (8 голів) в Серії B. Виступи за збірніУ складі збірної Італії був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні. Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1958 року, ставши граючим тренером «Роверето». З 1959 року працював з молодіжною командою «Верони», а у сезоні 1960/61 навіть очолював основну команду, що виступала у Серії Б, після чого повернувся до «молодіжки». Надалі тренував команди «Ріміні», «Реджяна» та «Реджина». 1981 року став тренером дублю «Ювентуса», а вже наступного року був переведений до головної команди, де став асистентом Честмира Вицпалека. Після звільнення чехословацького фахівця залишався асистентом його наступників Карло Парола, Трапаттоні та Ріно Маркезі і покинув посаду лише 1988 року, коли новий тренер турінців Діно Дзофф взяв своїм асистентом Гаетано Ширеа. Титули і досягненняЯк гравця
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia