Ронінсон Готліб Михайлович

Ронінсон Готліб Михайлович
Народився12 лютого 1916(1916-02-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільнюс, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 грудня 1991(1991-12-25) (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВведенське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТеатр на Таганці Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльностіз 1946
IMDbnm0740105
Нагороди та премії
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР

Гóтліб Михáйлович Ронінсóн  (рос. Готлиб Михайлович Ронинсон; 1916—1991) — радянський російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1970). Народний артист Росії (1989).

Життєпис

Народився 12 лютого 1916.

Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1945).

З 1946 року і до кінця своїх днів служив у Московському театрі драми і комедії на Таганці.

Актор яскравого комедійного дарування. Грав у популярних картинах режисерів Ельдара Рязанова, Леоніда Гайдая, Георгія Данелія, Олексія Коренєва, Микити Михалкова. Знявся більше ніж у тридцяти кінострічках.

Грав в українських фільмах (Одеська кіностудія): «Відповідна міра» (1974), «Чарівне коло» (1976), «Фантазії Веснухіна» (1977, 2 а).

Працював на озвучуванні мультфільмів: «Золотий хлопчик» (1969, Рожевий Король; Синя Дама; зубний лікар), «Мішок яблук» (1974, Кріт), «Чудеса в решеті», «Дід Мороз і сірий вовк» (1978, Сніговик), «Свинопас» (1980, Імператор), «Загубилася птах у небі» (1988).

Помер 25 грудня 1991 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі[1].

Фільмографія

  1. 1953: «Адмірал Ушаков» — турок
  2. 1953: «Кораблі штурмують бастіони» — підручний Орфано
  3. 1962: «Кубинська новела» — бармен
  4. 1966: «Бережись автомобіля» — Яків Михайлович Квочкін, начальник Дєточкіна
  5. 1966: «Кабачок „13 стільців“» — пан Станіслав
  6. 1968: «Зигзаг удачі» — чоловік Лідії Сергіївни
  7. 1968: «Урок літератури» — вчитель фізики на прізвисько «Поні», Ігор Раймондович
  8. 1970: «Біг» — грек
  9. 1971: «12 стільців» — Кислярський
  10. 1971: «Старики-розбійники» — лікар «швидкої допомоги»
  11. 1973: «Велика перерва» — бригадир Федоскіна, працівник друкарні
  12. 1973: «Земля, до запитання» — «Трамвайник»
  13. 1973: «Райські яблучка» — капітан поліції
  14. 1975: «Афоня» — астроном
  15. 1975: «Іронія долі, або З легкою парою!» — пасажир з Красноярська
  16. 1975: «Не може бути!» — Іван Ізраїлевич
  17. 1975: «Відповідна міра» — Семен Яковлевич Сойкін, бугалтер
  18. 1975: «Раба любові» — Іван Карлович Фігель, бугалтер
  19. 1976: «Чарівне коло» — п'яний грек у фесці
  20. 1977: «Фантазії Веснухіна» — дядько Гоша, фотограф
  21. 1978: «Ліки проти страху» — директор магазину
  22. 1980: «Атланти і каріатиди» — Лазар Львович Фрід
  23. 1980: «Про бідного гусара замовте слово» — актор Марк Юлійович Мовзон
  24. 1980: «Адам одружується з Євою» — секретар
  25. 1982: «Повернення резидента» — мсьє Гюстав Поммере
  26. 1990: «Самовбивця» — вирізаючий профілі вождів
  27. 1990: «Мій чоловік — іншопланетянин» — пацієнт стоматолога
  28. 1991: «По Таганці ходять танки» — старий лікар

Примітки

  1. Могила Г. М. Ронінсона (m-necropol.narod.ru)(рос.)

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.528;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.652.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya