Ростовська наступальна операція (1941)

Ростовська наступальна операція (1941)
Ростовська операція (1941) Операція «Барбаросса»
Вуличні бої в Ростові. Зима 1941
Дата: 17 листопада — 2 грудня 1941 Місце: Ворошиловградська область УРСР, Ростовська область РРФСР Результат: перемога Червоної армії Територіальні зміни: визволення радянськими військами незначної частини Ворошиловградської та Ростовської областей
Сторони
СРСР	Третій Рейх Румунське королівство Королівство Італія  Перша словацька республіка
Командувачі
Черевиченко Я. Т. Смирнов А. К. Харитонов Ф. М. Ремезов Ф. М. Лопатін А. І. Камков Ф. В. Горшков С. Г.	Г.фон Рундштедт Е.фон Кляйст Е. фон Маккензен Г.фон Вітерсгайм Л.Кюблер Й.Дітріх Ф.Штайнер П.Думітреску Д.Мессе Й. Туранець
Військові формування
Південний фронт * 18-та армія * 37-ма армія * 9-та армія * 56-та армія[1] Азовська військова флотилія	1-ша танкова армія * XXXXIX-й гірський корпус * III-й моторизований корпус * XIV-й моторизований корпус IV-й повітряний флот
Військові сили
67 600 о/с 306 гармат 388 мінометів 222 танка та штурмових гармат 204 військових літака[2][3]	78 777 о/с 566 гармат 360 мінометів 102 танка та САУ 160 військових літаків[4][3]

Зовнішні зображення
	Карта Ростовської наступальної операції 1941

Зовнішні зображення
	Деталізована карта Ростовської наступальної операції 1941 (положення сторін до дивізій та бригад включно

Ростовська наступальна операція (1941) — наступальна операція радянських військ Південного фронту, що була проведена 17 листопада — 2 грудня 1941 з метою розгрому 1-ї німецької танкової армії та визволення міста Ростову-на-Дону.

До середини листопада 1941 війська Вермахту силами 1-ї танкової армії групи армій «Південь» захопили значну частина Донбасу, підійшли на підступи до Ростова і створили загрозу прориву на Кубань та Північний Кавказ. На ростовському напрямку оборонялися війська Південного фронту (18-та, 37-ма і 9-та армії; генерал-полковник Черевиченко Я. Т.) та 56-та окрема армія (генерал-лейтенант Ремезов Ф. М.). Задум командування Червоної армії полягав в наступному — наполегливою обороною військ правого крила (12-та армія) фронту не допустити подальшого просування супротивника до Ворошиловграду, а основними силами завдати удару в південно-західному напрямку у фланг і тил 1-й танковій армії та у взаємодії з 56-ю окремою армією розгромити її. Головний удар завдавала 37-ма армія в напрямку на станицю Большекрепінська, допоміжні удари — 9-та і 18-та армії.

17 листопада розпочався наступ військ Південного фронту. Того ж дня відновила наступ на Ростов 1-ша німецька танкова армія. Наступ Південного фронту через нельотну погоду спочатку розвивався повільно. Найбільшого успіху досягла 37-ма армія (генерал-майор Лопатин А. І.), війська якої за 4 діб просунулися на 30-35 км. У той же час противник, використовуючи перевагу в танках, опанував Ростов (21 листопада) і відтіснив 56-ту окрему армію за Дон та на схід від міста. Ударне угруповання Південного фронту, продовжило наполегливо просуватися вперед, і 26 листопада радянські війська вийшли на рубіж р. Тузлов, чим створили загрозу оточення ворожих військ, що прорвалися до Ростова.

Командувач групою армій «Південь» генерал-фельдмаршал Г.фон Рундштедт був змушений спішно зміцнювати оборону на рубежі р. Тузлов, перекинувши туди танкові дивізії з Ростова і словацьку моторизововану дивізію з північного узбережжя Азовського моря. 27 листопада війська ударного угруповання Південного фронту і 56-ї армії (з 23 листопада у складі Південного фронту) завдали удару на Ростов з північного заходу та півдня. Під загрозою оточення супротивник почав відводити свої війська з міста. 29 листопада частини 9-ї і 56-ї армій за сприяння ростовських ополченців і партизанів очистили місто від німецьких загарбників і, переслідуючи розбиті ворожі дивізії, 2 грудня вийшли до р. Міус, де були зупинені перед завчасно підготовленою обороною німецьких військ.

Ростовська наступальна операція — одна з перших великих наступальних операцій Червоної армії у німецько-радянській війні. У результаті її проведення війська Південного фронту запобігли прориву Вермахту на Кавказ, відкинули 1-шу німецьку танкову армію генерала Е.фон Кляйста на захід від Ростова на 60-80 км, стабілізували південний фланг німецько-радянського фронту. Скувавши сили групи армій «Південь», вони не дозволили супротивнику посилювати за її рахунок групу армій «Центр», яка вела стратегічний наступ на головному — московському напрямку, створили сприятливі умови для переходу в контрнаступ під Москвою.

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Ростовська операція (1941)
• Міуська операція (1943)
• Мелітопольська операція
• Оборона Дніпропетровська
• Операція «Зірка»

• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
• Типпельскирх, К. История Второй мировой войны [Архівовано 15 червня 2009 у Wayback Machine.] («Полигон», Санкт Петербург 1999, цит. онлайн по Проект «Военная литература» [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.])
• Glantz, D. Soviet Military Deception in the Second World War («Routledge», 1989, ISBN 071463347X)
• Исаев, А. От Дубно до Ростова [Архівовано 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.] («Тразиткнига», Москва 2004, цит. онлайн по Проект «Военная литература» [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.])

• Ростовская наступательная операция, 17 ноября — 2 декабря 1941 г. [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Ростовская наступательная операция 17 ноября — 2 декабря 1941 г.
• Ростовская наступательная операция (17.11—2.12.1941 г.) [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Битва за Ростов [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]
• Ростовская наступательная операция 1941 [Архівовано 7 березня 2013 у Wayback Machine.]

• Перелом. Хроника Победы. Часть 5. Ростовская наступательная операция