Російський ост-батальйон «Шелонь»

**667-й російський єгерський ост-батальйон «Шелонь»**
667-й російський єгерський ост-батальйон «Шелонь»
На службі	1942 - 1944
Країна	СРСР
Належність	Третій Рейх
Тип	16-а армія,Вермахт;; з 1943 — у складі 714-го гренадерського полку РВА;; з зими 1945 року у складі 2-ї дивізії ЗС КВНР.
Чисельність	близько 600 осіб
Війни/битви	Друга світова війна
Командування
Визначні; командувачі	Рісс Олександр Іванович, капітан РСЧА (до 1938 року), з 1942 року — майор Вермахту

667-й російський єгерський ост-батальйон «Шелонь» — колабораціоністське бойове з'єднання, що було утворене у 1942 році з військовополонених росіян та брало участь в бойових діях та каральних антипартизанських операціях на боці Німеччини.

Формування

Підрозділ було сформовано у 1942 році в районі залізничної станції Дно (Новгородська область).

Контингент підрозділу

Контингентом для формування підрозділу виступили добровольці, мешканці міста Дно та в'язні концентраційних таборів від 19 до 37 років. Внаслідок втрат підрозділ поповнювався за допомогою мобілізації, а також через переведення вояків з інших, розформованих раніше російських підрозділів у складі Вермахту^[1].

Озброєння

На озброєнні підрозділу стояли радянські гвинтівки, станкові та ручні кулемети німецького виробництва, радянські гранати^[2].

Участь у бойових діях

Батальйон брав участь у антипартизанських операціях в тилу 16-ї армії Вермахту. З серпня 1942 року безперервно бере учать у боях. У листопаді 1943 року перекинутий в місто Скаген (Данія) на півночі півострова Ютландія, де охороняв морські кордони в складі 714-го гренадерського полку РВА. Взимку 1945 року перепідпорядкований 2-ій дивізії ЗС КВНР. У кінці війни розпущений на теренах Чехословаччини. Батальйон отримав високу оцінку від командування Вермахту як «надійне і боєздатне формування, що успішно виконує покладені на нього завдання»^[3].

Командування

Рісс Олексій — колишній капітан РСЧА, що був заарештований у 1938 році в ході сталінських репресій. Однак вже у 1939 році відновлений в армії та призначений командиром 524-го стрілецького полку РСЧА. В липні 1941 року добровільно перейшов на сторону німців. За службу в Вермахті був нагороджений двома Залізними Хрестами.
Радченко Павло (Віктор Моїсєєнко) — колишній вояк РСЧА, заступник командира батальйону, капітан Вермахту. У 1945 році недовгий час, до розформування був командиром підрозділу. Нагороджений Залізним Хрестом та відзнаками Російської визвольної армії. Після війни емігрував до США^[4].