Росіяни Молдови
Росіяни в Молдові — одна з найбільших національних меншин сучасної Молдови. За результатами перепису населення 2014 росіяни складали 4,1 % населення республіки і були п'ятою за чисельністю національністю в країні. Значна частина російської молоді Молдови — діти від міжетнічних шлюбів (як правило, між росіянами та молдаванами)[1]. Висока частка міжетнічних шлюбів у росіян Молдавії характерна для радянського періоду. З здобуттям незалежності в Молдавії молодь, що ідентифікує себе як росіяни, стала ще частіше одружуватися з молдаванами. ЧисельністьЗа підсумками перепису населення 1989 в Молдавській РСР проживало близько 600 тисяч росіян[2]. У 2004 році були проведені переписи населення Молдови та Придністров'я, які виявили різке скорочення числа росіян та російськомовних на раніше єдиній території Молдови[2]. У Молдові (без урахування Придністров'я) було зафіксовано 201 тисячу росіян, у Придністров'ї — 165 тисяч[2]; таким чином, за 15 років російське населення загалом зменшилося приблизно на 40 % (з майже 600 тисяч до 366 тисяч)[2]. Чисельність росіян по районам за підсумками перепису 2014р
ІсторіяРосійське населення з'явилося біля Бесарабії у XVI столітті під час переселення сюди російських старообрядців[4]. Переселялися в Бессарабію і кріпаки-утікачі, бунтівники, переселенці, що приходили з російськими військами під час Російсько-турецьких воєн. На початку XIX століття росіяни становили всього близько 1 % населення краю[5]. Активізувалися міграційні процеси після анексії Бессарабії Росією в 1812 році[2]. Відповідно до перепису 1897 року «47,6 % жителів Бессарабії були молдаванами, 19,6 — українцями, 8 — росіянами». 37,2 % містян складали євреї, 24,4 — росіяни, 15,8 — українці, 14,2 — молдавани[6]. На думку деяких вчених, чисельність росіян у Бессарабії була завищена і становила менше ніж 8,1 % (155,7 тис.), оскільки до росіян було зараховано й частину українців та білорусів. За розрахунками В. Зеленчука, чисельність росіян дорівнювала 123,1 тис. осіб[7]. І. В. Тютюн наводить цифру в 100 тис. осіб[8]. Перепис 1897 також свідчить, що росіяни відігравали помітну роль у сферах, пов'язаних з діяльністю державної адміністрації, суду, поліції, юридичної, громадської та станової служби, де вони становили понад 60 %[5]. У Придністров'ї, що належало до Херсонської губернії, росіяни налічували 16,9 % (40,7 тис. осіб), їх у містах жили 40 %, у Тирасполі жили 14 тис. росіян. У порівнянні з Бессарабією, в Придністров'ї більша кількість росіян була зайнята сільськогосподарською, ніж розумовою працею[5]. За румунським переписом 1930 року росіяни в Бессарабії складали 351,9 тис. осіб (12,3 %) і були другою після молдаван національністю в краї. 28,3 % росіян жили у містах. Деякі дослідники зазначають, що чисельність російського населення була завищена за рахунок українців та не перевищувала 200 тис. осіб. На момент утворення Молдавської РСР росіяни на правобережжі Дністра становили 150,3 тисяч, а на лівобережжі, де раніше була Молдавська АРСР — 38 тис. осіб[5]. У період 1959 -1989 рр. чисельність російського населення Молдавської РСР зросла з 10,2 % до 13,8 %. Переважна більшість росіян жили у містах, де вони становили 26,4 % (1989), у сільській місцевості кількість росіян було 3,4 % (1989). Це було зумовлено, зокрема, позитивним сальдо міграції з інших регіонів СРСР, оскільки умови життя в Молдавії були привабливими для переселенців. Зайнятість більшості росіян у провідних сферах промисловості, освіти, науки, культури гарантувала достатній матеріальний рівень життя та сприяла формуванню почуття соціальної комфортності. Однак до кінця 1980-х років намітилася тенденція здачі російськими позицій у найважливіших сферах діяльності республіки, проте вони все ще займали стабільну соціально-професійну нішу. На тлі цього психологічний шок, випробуваний російськими напередодні і після розвалу СРСР, пов'язаний з різкою зміною ставлення до них з боку молдаван та загрозою зниження соціального статусу, виявився навіть сильнішим, ніж, наприклад, у Балтійських країнах[5]. Наприкінці 1980-х молдавські націонал-радикали, особливо уніоністи (прихильники приєднання Молдови до Румунії) стали активно боротися за відродження національної культури і мови[2], що відбивалося на росіянах і представниках інших національних спільнот, що проживали в республіці[2]. Державна політика стосовно росіян у перші роки незалежності була порівняно жорсткою[5]. З Молдови почався відтік її російськомовних громадян, які втрачали роботу через незнання молдавської мови[2]. Але вже 1994 року розпочалася лібералізація мовного режиму, тиск на населення нетитульної нації пішов на спад, національно-мовна напруга почало згасати, проте в середині 1997 року вона спалахнула знову. Тоді уряд Молдавії представив до парламенту низку проектів, спрямованих на посилення мовної політики[5]. У 2001 році після парламентських виборів до влади прийшли комуністи, чиї передвиборні гасла про надання російській мові статусу державної знайшли відгук у значних верств населення. Однак комуністи не виконали своєї програми[5]. Сучасне становищеСитуація у росіян у правобережній Молдавії та Придністров'ї суттєво відрізняється. У ПМР росіяни практично не відчувають національного дискомфорту, їх соціальний статус практично не змінився[9]. Однак у Правобережній Молдові політика держави щодо представників нетитульних національностей була жорсткою[9]. За результатами опитування 1996 року, 79 % російських городян Правобережжя вважали, що за зайнятті престижних і високооплачуваних посад молдавани і румуни мають явні переваги[9]. Серед російських кишинівців 84 % респондентів вважали, що при вступі до вузів виникає аналогічна ситуація[9]. З середини 1990-х років, у міру становлення державності в Молдавії, жорсткий тиск на російське населення послабшав[9]. У 2002 році Конституційний суд Молдавії скасував рішення парламенту про використання російської мови нарівні з молдавською як державну в офіційних документах[10]. У той же час російська мова зберегла статус мови міжнаціонального спілкування в Молдові та набула статусу офіційної мови в Придністров'ї. Створення невизнаної Придністровської Молдавської Республіки може розглядатися як результат сепаратизму російськомовного населення[9]. У той же час російські Придністров'я активно підтримували консолідацію росіян на решті території Молдови[9], а ПМР стала районом внутрішньої еміграції в Молдові[9]. Для росіян у Правобережній Молдавії та Придністров'ї характерні різні типи ідентичності. У Правобережній Молдові представлена національна ідентичність з вираженим комплексом неповноцінності, оскільки їм давали відчути, що вони зайві громадяни[9]. У ПМР є «розмита» ідентичність росіян, тісно пов'язаних з українцями[9]; часто люди не можуть визначити, чи вони росіяни чи українці[9]. Російські та українські традиції важкороздільні і вже міцно увійшли до повсякденного побуту[9]. ІнфраструктураУ Молдові працюють російські школи та ліцеї, є невелика кількість російських груп у вишах. З 1989 число російських шкіл у Молдавії (без урахування Придністров'я) до початку XXI століття скоротилося з 301 до 260[11]. У Молдові російська мова широко поширена у друкованих та електронних ЗМІ. Також працює Російський драматичний театр ім. А. П. Чехова, Театр-студія «З вулиці Роз» та Кишинівська міська російська бібліотека ім. М. Ст. Ломоносова[2]. З квітня 2001 року Координаційна рада російських громад Республіки Молдова почала видавати газету «Русское слово», а Союз російських громад Придністров'я — «Русский Рубеж». У 2004 році в Молдавії транслювалися також програми РТР — по 42 ефірним, кабельним та ефірно-кабельним мережам у 24 містах країни[12]. ОрганізаціїДо кінця 2010 року росіяни мають у Молдові розвинену діаспоральну структуру. У сучасній Правобережній Молдові найбільш масовою та активною суспільною структурою, що виражає інтереси росіян та російськомовних громадян, є Координаційна рада російських співвітчизників у Республіці Молдова[13], основою якого виступають Російська громада, Центр російської культури в Республіці Молдова[14], Рух «Російська духовна єдність», Бельцька російська громада, Молдавське товариство викладачів російської мови та літератури, Асоціація викладачів російських навчальних закладів. Всього до Координаційної ради входить 41 організація, у тому числі «Гагауз-єрі»). Крім того, у його заходах виявляє активність Товариство російських художників Республіки Молдова «М-АРТ»[2], Центр Російської культури РМ. Ці організації займаються, переважно, як просвітницької діяльністю[2], а й значну політичну активність. Так, в активі Координаційної Ради — понад 106 депутатів республіканської (депутати Парламенту) та місцевого рівнів (члени столичної та багатьох міських та сільських муніципальних рад). Центр російської культури має свій друкований орган:
Однією з найбільших організацій, що представляють інтереси російськомовних жителів Молдови, є Російська громада Республіки Молдова[15]. Громада створена у 1993 році. Нині Російська громада РМ численна організація республіки. До її складу входять 26 філій, у тому числі з 26 районів та 17 сіл, а також на правах асоційованих членів 2 громади (в мун. Бєльці та р. Дрокія). Громада є членом республіканської Громадської ради Молдови[16]. Іншим масовим об'єднанням росіян є Конгрес російських громад, з яким співпрацює поліетнічний рух Громадсько-політичний рух «Равноправие», В рамках Конгресу російських громад працюють також Асоціація російських письменників Молдови, Союз майстрів мистецтв Молдови, Російський інтелектуальний центр, Гільдія російських підприємців. У Молдавії виходять журнали «Русское поле» та «Наше поколение»[17]. З 2001 року у Молдавії функціонує громадська організація «Лига русской молодёжи Республики Молдова». Вона займається захистом прав російськомовної молоді республіки, і навіть прагне збереження російської культури у Молдавії. У Молдавії проживає близько 5 тисяч старообрядців[18], інтереси яких представляє громадське об'єднання «Русское духовное единство». Міжнаціональні шлюбиЗ 1970 по 2003 роки відбулося різке збільшення частки міжетнічних шлюбів у росіян Молдови: в 1970 їх було 55 % від загальної кількості укладених протягом року шлюбних союзів за участю росіян, а в 2003 — вже 74 %[19]. У 2003 році російські чоловіки одружувалися переважно з молдаванками (43 %), рідше одружувалися з росіянками (26 %), ще рідше з українками (20 %), і дуже рідко з гагаузками (4 %) і болгарками (3 %)[20]. У 1970 році ці показники становили відповідно: 25 %, 43 %, 24 %, 2 %, 2 %. Росіянки в Молдавії в 2003 році також найчастіше одружувалися з молдаванами (42 %), росіянами (26 %), українцями (19 %), і зрідка з гагаузами (4 %) та болгарами (2 %)[20]. В 1970 ці показники становили відповідно: 21 %, 46 %, 24 %, 1 %, 2 %[21]. Див. такожПосилання
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
