Ротерт Павло Павлович

Ротерт Павло Павлович
Народився	4 липня 1880(1880-07-04)  Білосток, Російська імперія[1]
Помер	11 листопада 1954(1954-11-11)[1] (74 роки)  Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Всеросійський центральний виконавчий комітет
Нагороди

Ротерт (інколи Роттерт) Павло Павлович (4 липня 1880, Білосток, Російська імперія, нині Польща — 11 листопада 1954, Москва, СРСР) — голова ради депутатів Південних залізниць (Харків, 1917), член ВУЦВК, головний інженер Дніпробуду та Московського метробуду, член-кореспондент Академії будівництва СРСР, професор.

Павло Павлович Ротерт народився 1880 року в Білостоку (тоді — Російської імперії) у німецькій родині. Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзі у Петербурзькому інституті цивільних інженерів. 1911 року отримав диплом будівельника. Під час Революції 1905—07 років брав участь у студентському русі.

Після революції 1917 року голова Ради депутатів Південних залізниць.

• 1925—27 — керівник будівництва однієї з найбільших будівель тогочасного СРСР — будинку державної промисловості у Харкові.
• 1927 — заступник головного інженера, головний інженер Дніпробуду майже до завершення будівництва ДніпроГЕС (запущений в жовтні 1932).
• 1931 — перший керівник і головний інженер московського метробуду, керував будівництвом першої і другої черги Московського метрополітену.

З 1938 на науковій і викладацькій роботі. Обирався членом ВЦВК.

Похований на Введенському кладовищі.

• Орден Леніна
• Орден Червоної Зірки