Рошаль Леонід Михайлович
Леонід Михайлович Рошаль (рос. Леони́д Миха́йлович Роша́ль, 27 квітня 1933, м. Лівни) — радянський, російський педіатр і хірург, громадський діяч. Президент НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології (з 2015), колишній директор НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології (2003—2015). Президент Національної медичної палати. «Дитячий доктор світу» (1996)[1]. Доктор медичних наук, професор. Герой праці Російської Федерації (2020). ЖиттєписНародився в місті Лівни (нині — Орловської області РФ) в сім'ї військового льотчика та домогосподарки. Мати — Емма Лазарівна, була вихідцем з єврейської сім'ї на території сьогоднішньої України. Батько — Михайло Пилипович Рошаль (04.03.1911 — 07.05.1993), залишився в трирічному віці без батьків, був призваний в Червону армію 13 вересня 1929 р., він не закінчив літунське училище і не був пілотом, під час війни командував батальйоном аеродромного обслуговування, потім районом авіабазування, вийшов у відставку полковником у віці 76 років. Оскільки дивізія батька періодично змінювала місце дислокації, то сім'я переїжджала по гарнізонах. У Леоніда є сестра Наталя, його брат помер у віці 30 років. У 1951 р. після закінчення середньої школи Леонід поступив в 2-й Московський державний медичний інститут, в 1957 році закінчив його за спеціальністю «педіатрія». У 1959—1961 рр. навчався в ординатурі на кафедрі дитячої хірургії Центрального інституту удосконалення лікарів. Потім працював в якості дитячого дільничного лікаря. В молодості Рошаль разом з друзями-альпіністами в найскладніших погодних умовах підкорив Ельбрус. У 1961—1981 рр. працював у Московському обласному науково-дослідному клінічному інституті у відділенні дитячої хірургії, організував центр хірургії новонароджених Московської області. У 1964 р. захистив дисертацію кандидата медичних наук «Гостра інвагінація кишок у дітей», а в 1970 році — докторську дисертацію «Віддалені результати односторонніх операцій на легенях у дітей». Від 1970 р. до 2015 р. — головний позаштатний дитячий пульмонолог Міністерства охорони здоров'я Московської області. У 1980 р. керував бригадою радянських дитячих лікарів в Монголії. З 1981 р. став завідувачем відділенням невідкладної хірургії і травми дитячого віку НДІ педіатрії РАМН[ru]. У 1982 р. присвоєно звання професора. У 1988 р. брав участь у порятунку дітей, які постраждали під час землетрусу у Вірменії. У 1990 р. Рошаль став головою Міжнародного комітету допомоги дітям при катастрофах і війнах. У цей комітет увійшли відомі фахівці-медики з усього світу. У серпні 1991 р. Рошаль очолив координаційну медичну раду захисників «Білого Дому» у м. Москві. Після закінчення путчу був нагороджений державною нагородою «Захисник вільної Росії». У 1992 р. очолив Міжнародний благодійний фонд допомоги дітям при катастрофах і війнах, створений для того, щоб забезпечувати транспортування, покупку устаткування і харчування лікарів, що входять у міжнародну бригаду невідкладної допомоги. У 1993 р. Рошаль став членом ради директорів Всесвітньої асоціації невідкладної допомоги та медицини катастроф (WADEM). У 1995 р. працював в Чечні, надавав допомогу дітям. У Чечні Рошаль був заарештований «дудаєвцями», але відпущений, коли його впізнали з-за прочитаної його книги по гнійної хірургії лікарі урус-Мартанівської лікарні. В 1995—1996 рр. журналісти назвали Рошаля «дитячим доктором світу». У 1997 р. Рошаль був призначений експертом Всесвітньої організації охорони здоров'я. У 1998 р. Рошаль двічі відправлявся в Афганістан для надання допомоги дітям, які постраждали в результаті землетрусу. У 1999 р. протягом місяця працював керівником бригади дитячих лікарів в Туреччині (також після землетрусу). У 2001 р. керував бригадою дитячих лікарів, які прибули надавати допомогу жертвам землетрусу в Індії. У 2001 р. увійшов до складу Комісії з прав людини при президенті Російської Федерації. У 2002 р. бригада швидкої допомоги Рошаля працювала в м. Каспійську, де в результаті теракту 9 травня 2002 р. постраждало багато людей. Лікарям вдалося врятувати 27 дітей. Влітку 2002 р. Рошаль знову відправився в Афганістан лікувати дітей, які постраждали в результаті землетрусу. Вів переговори з терористами під час терористичного акту на Дубровці (2002): завдяки участі Рошаля з будівлі Театрального центру були виведені вісім дітей, а заручникам були передані вода і медикаменти. У 2003—2015 рр. — директор Московського НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології (НДІ НДХіТ) Департаменту охорони здоров'я міста Москви, з 2015 р. — президент НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології. Крім цього, допомагав дітям, які постраждали під час революцій в Румунії, воєн в Іраку (1991), Югославії, Чечні, а також під час землетрусів в Японії, Єгипті, Афганістані (1998), Туреччини (1999) і Індії (2001). У вересні 2004 р. разом із засновником партії «Батьківщина» Дмитром Рогозіним вів переговори з терористами, які захопили школу № 1 в м. Беслані. Разом з Рогозіним пропонував себе для обміну на заручників. У квітні 2011 р. Рошаль виступив на Першому Всеросійському Форумі медичних працівників з великим доповіддю, що стосувалася недоліків організації охорони здоров'я в Росії. Критика, що прозвучала щодо Мінохздорсоцрозвитку[ru], і була підтримана прем'єр-міністром В. Путіним. Доповідь отримав значний суспільний резонанс і гостро негативну реакцію колективу Міністерства охорони здоров'я. Після чого наприкінці травня 2011 р. відбулося засідання комісії з модернізації, присвяченої дитячій охороні здоров'я, де були присутні президент Д. Медведєв, міністр охорони здоров'я і соціального розвитку Тетяна Голікова, але Рошаль не був запрошений туди. Виправлення деяких недоліків намітилося практично відразу після згадки про них в доповіді Рошаля. Так, В. Путін пообіцяв збільшити стипендію інтернів і ординаторів з 2600 рублів до 6000 рублів, в проекті документів уряду, опублікованих Мінрегіоном[ru], повернулися до старої норми забезпеченості населення медичним персоналом, що вважалося призведе до відновлення кількості медиків та фельдшерсько-акушерських пунктів на селі. Влітку 2011 р. Рошаль вступив у протистояння з міністром охорони здоров'я і соціального розвитку з приводу прискореного прийняття закону «Про основи охорони здоров'я громадян у Російській Федерації», проект якого не пройшов широкого громадського обговорення. У грудні 2011 р. увійшов в передвиборчий штаб кандидата в президенти Володимира Путіна. 12 червня 2013 р. Рошаль увійшов в число 55 членів Центрального штабу Загальноросійського народного фронту, лідером якого був обраний президент Росії Володимир Путін. У 2015 р. допомагав постраждалим від землетрусу в Непалі. З 2016 р. — головний редактор журналу «Дитяча хірургія». 29 листопада 2018 р. був обраний одним з п'яти співголів Центрального штабу Загальноросійського народного фронту. СанкціїЯк голова Співголова Центрального штабу ОНФ Рошаль Леонід повністю підтримує військові дії та дезінформуючу політику уряду РФ щодо проведення "спецоперації в Україні", організовує та проводить різноманітні акції та заходи на підтримку Збройних Сил РФ, мешканців так званих ЛНР та ДНР.[2] 25 лютого 2023 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій усіх країн Євросоюзу.[3] 2 березня 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії.[4] Праці
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
