Рубель Вадим Анатолійович
Вади́м Анато́лійович Рубе́ль (нар. 1966) — український науковець, історик, спеціаліст з історії Японії, цивілізацій Класичного Сходу і Доколумбової Америки та політичної історії Далекого Сходу. Доктор історичних наук (1999), професор (2002). Автор наукових публікацій в галузях японістики, кореїстики, китаїстики, арабістики, африканістики, інкознавства. Розробив і впровадив у науковий обіг нову систему транскрибування японських слів засобами української мови. БіографіяВадим Рубель народився 1966 року в місті Уфа, Башкирія, РРФСР, де в той час за розподілом працював після закінчення Харківського авіаційного інституту його батько. Рід Рубелів походить із села Великі Деревичі Любарського району Житомирської області України. Дід — Рубель Петро Іванович (1911—2000) — Герой Соціалістичної праці, Заслужений агроном Української РСР. Батько — Рубель Анатолій Петрович (1939—1983) — кандидат технічних наук. 1983 року Вадим Рубель вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1985–1987 років проходив дійсну строкову службу в Збройних Силах СРСР. 1987 року повернувся на історичний факультет, який закінчив з відзнакою 1990 року. Протягом 1990–1993 років працював асистентом кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського університету імені Тараса Шевченка. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Політико-історичні концепції середньовічної Японії XIII — першої половини XIV ст.». 1993—1994 рр. — на дипломатичній роботі у відділі країн Азії і Тихоокеанського регіону МЗС України. 1994 року повернувся до викладацької роботи на історичному факультеті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. З 1995 року — доцент, з 2000 року — професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. 1999 року захистив докторську дисертацію на тему «Походження військово-самурайської державності у традиційній Японії (сер. I тис. до н. е. — кін. XIV ст. н. е.)», яка стала першою в історії української історичної науки докторською дисертацію в галузі японістики. Опублікував понад 80 наукових, навчальних і навчально-методичних праць з історії, філології та політології в галузях сходознавства й америндології. Автор першого в Україні університетського підручника з історії Середньовічного Сходу (Київ: Либідь, 2002); першого в українській науці вузівського навчального посібника з історії цивілізацій Доколумбової Америки (Київ: Либідь, 2005); першої в історії україномовної тематичної хрестоматії з історії Середньовічного Сходу (3-є вид. — Київ: Либідь, 2011). Викладає нормативні і спеціальні курси:
Член кількох спеціалізованих вчених рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій в галузях всесвітньої історії, політології та етнології. Член редколегії фахових журналів:
Основні праці
Див. такожПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia