Рудиковський Андрій Петрович

Рудиковський Андрій Петрович
Народився	2 (13) жовтня 1796[1]  Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер	3 (15) серпня 1874[1] (77 років)  Київ, Російська імперія[1]
Поховання	Київ[1]
Країна	Російська імперія[2]
Діяльність	письменник, військовослужбовець, мемуарист
Alma mater	Києво-Могилянська академія
Знання мов	російська[2] і українська
Учасник	Листопадове повстання 1830—1831[1] і Османсько-єгипетська війна[1]
Військове звання	майор[1]
Брати, сестри	Рудиковський Остап Петрович[1]

Рудиковський Андрій Петрович (1796, Вільшанка — 1874, Київ) — автор спогадів. Брат письменника Остапа Рудиковського.^[3]

Народився у селі Вільшанці на Київщині (знято з обліку рішенням Київської обласної ради від 12 травня 1999 р.) у родині священика. Навчався у Київській духовній академії, пізніше разом із братом у КМА, перебував на військовій службі. Відзначився як військовий, брав участь у походах російської армії до Молдавії та Валахії (1833), служив і Ізмаїлі.^[4]

Залишив цікавий опис давньої бурси, побуту сільського духовенства (початку 19 століття) та війська на українських землях, що був опублікований його онуком, В. Щербиною у журналі «Киевская Старина» (1892) під назвою «Воспоминания от юности бурсацкой жизни до вступления в воєнную службу и до офицерского чина» (також окремо у брошурі «Из семейной хроники», 1892, — разом з творами брата Остапа Рудиковського). Помер у Києві.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.