Найраніше свідчення про Руську Поляну міститься в «Люстраціях (описах) володінь Речі Посполитої воєводства Київського, Подільського і Брацлавського» 1622 року. Ймовірно, перші православні поселенці побудували тут церкву, тому що за документами бачимо: в 1745 поруч зі старою, давньою, закладалася нова церква, освячена на честь Іллі-пророка. Через сто років, в 1851, на її місці з'явилася інша Іллінська церква, також дерев'яна, що також простояла майже століття. А в 1950 році на тому самому місці жителі вибудували цегельний клуб. Нині діюча Іллінська церква виросла зі стін старої хати, купленої церковною громадою наприкінці 1980-х.
Історія (З 1923 по 1997 рр.)
Перша сільськогосподарська артіль була створена 16.07.1923 р., в 1929 р. існувало вісім колективних господарств; в 1950 р. колгоспи об“єдналися в один – “Зоря комунізму”.
З 1982 по 1990 рр. колгосп було реорганізавно в радгосп системи “Плодоовочгосп”, потім – утворено КСП, землі якого було розпайовано в 1997 р. У тому ж році утворено СТОВ ”Зоря”.
Роком заснування меблевого комбінату вважається 1927 р. У 1956 р. цехи меблевиків об’єдналися в артіль “Перше Травня”, яку в 1959 р. реорганізовано в державний меблевий комбінат, що з 1994 року став ВАТ ”Руськополянський меблевий комбінат”, а з 2012 року – ПАТ «Руськополянський меблевий комбінат».
В 1890 р. засновано церковно-приходську школу, яка дала початок загальноосвітній школі № 2, а в 1908 р. – двокласну народну школу, нині загальноосвітня школа № 1.
Кваліфіковане медичне обслуговування населення бере початок з 1900 року, коли почав працювати один фельдшер і була відкрита аптека.
У 1936 р. було відкрито клуб і створено колектив фізкультури. В 1952 році побудовано приміщення Будинку культури – одне з перших в колишньому СРСР.
У 1954 р. прокладено перші магістральні водопроводи та побудовано три артезіанські свердловини, що дало початок централізованому водопостачанню.
У 1957 р. на території сільської ради відкрито обласний дитячий санаторій “Руська Поляна”.
Є кілька версій щодо походження назви села. Але найбільш історично обґрунтованою може бути та, що виходить із зв’язки назв: росів – жителів долин річок Росі та Росави і полян – племен Середнього Подністров’я. До цієї версії схильні відомі краєзнавці Черкащини.[1]
16 липня 2014 року сільрада Руської Поляни ухвалила рішення про перейменування низки вулиць, що носили імена радянських діячів. Чотири вулиці назвали на честь українських прикордонників, що загинули під час обстрілу терористами їхньої колони біля міста Маріуполь 14 червня 2014 року[3], під час проведення АТО на Донбасі.[4][5]
Букша Ігор Федорович — член-кореспондент ЛАН України, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів Українського ордена «Знак пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА); перший заступник директора УкрНДІЛГА, заступник голови вченої Ради, автор понад 200 наукових праць, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2013).
Гладун Ольга Дмитрівна — кандидат мистецтвознавства, доцент, автор понад 50 наукових публікацій, є упорядником наукових видань, каталогів з графічного дизайну та музейних колекцій, директор Черкаського художнього музею.
Коваленко Іван Олексійович — Заслужений лікар України, Головний лікар Черкаської обласної стоматологічної поліклініки.
Лонська Людмила Іванівна — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології та прикладної лінгвістики, заступник директора з наукової роботи ННІ та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, автор 60 статей та 4 навчальних посібників.
Мережко Віктор Іванович — заслужений діяч мистецтв Росії, відомий сценарист, кінорежисер, лауреат Державної премії СРСР, відомий в минулому ведучий телепередач «Кінопанорама» і «Моє кіно».
Мережко Юрій Іванович — доктор технічних наук, академік Міжнародної академії комп'ютерних систем, професор кафедри обчислювальної техніки і прикладної математики Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема.
Нестуля Олексій Олексійович — ректор Полтавського університету споживчої кооперації України (ПУСКУ), завідувач кафедри філософії і політології, головний редактор «Наукового вісника» Полтавського університету споживчої кооперації, Заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор, академік української Академії історичних наук, член правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, автор понад 150 опублікованих наукових праць, з них 6 монографій, керівник наукової школи з дослідження пам'яток та культурних цінностей кооперації України, член редакційної колегії наукового журналу «Археологічний літопис Лівобережної України», лауреат Державної премії у галузі науки і техніки (2008).
Перепелиця Сергій Іванович — полковник, заступник начальника Навчального центру орденів Кутузова, Суворова, Олександра Невського по роботі з особовим складом; відзначений державною нагородою — медаллю «За службу Україні», відомчою нагородою «За мужність в охороні кордону».
Чайкін Володимир Матвійович — член товариства художників Росії, учасник міжнародних виставок.
Чигирин Юлій Федорович (1935—1962) — інженер-залізничник, кавалер ордена Червоної Зірки.
Шраменко Володимир Миколайович — генерал-майор, з 57 років, які він прожив, — 36 віддав армії.
Шраменко Володимир Павлович — кандидат технічних наук, професор Харківської академії залізничного транспорту, «Відмінник освіти України» (2005), Почесний залізничник, автор 60 друкованих праць, в тому числі — 10 посібників. Співпрацює з державними університетами шляхів сполучення Росії (Москва, Бєлгород, Самара).
Шраменко Іван Федорович — лауреат Державної премії України в галузі науки (2006), кандидат геолого-мінералогічних наук, вчений секретар Інституту геохімії оточуючого середовища НАН і МНС України.
Шраменко Микола Дмитрович — Заслужений артист України, соліст Українського державного народного хору імені Г. Верьовки.
Скачко Роман Сафонович – завідуючий Руськополянського колгоспу «Зоря комунізму». Був нагороджений орденом Леніна.
Швед Ганна Мусіївна – свинарка Руськополянського колгоспу «Зоря комунізму». Нагородженна зіркою « Герой Соціалістичної Праці»
