Рухадзе Микола Максимович
Микола Максимович Рухадзе (4 жовтня 1905, станція Каратапа Закавказької залізниці, тепер місто Руставі, Грузія — розстріляний 15 листопада 1955, місто Тбілісі, тепер Грузія) — радянський діяч органів державної безпеки, міністр державної безпеки Грузинської РСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (у 1937—1952 роках). БіографіяНародився в родині залізничного робітника-чорнороба, вихідця із села Діді-Джихаші Самтредського повіту. У 1914—1918 роках Микола Рухадзе навчався в Другій чоловічій гімназії в Тифлісі. У 1918 році переїхав з родиною в село Діді-Джихаші Самтредського повіту. У 1922 році вступив до комсомолу. У 1924 році закінчив Батумський гуманітарний технікум. У липні — грудні 1924 року — діловод управління ощадкас Народного комісаріату фінансів Грузинської РСР у Тифлісі. З січня до червня 1925 року — відповідальний секретар бюро комсомолу механічного заводу імені Орджонікідзе. У червні 1925 — лютому 1926 року — інструктор, заступник завідувача організаційного відділу Аджарського обласного комітету комсомолу (ЛКСМ) Грузії. У березні — грудні 1926 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Телавського повітового комітету ЛКСМ Грузії. У січні — квітні 1927 року — відповідальний перекладач військового трибуналу Кавказької армії. З березня 1927 року — секретний співробітник, з липня 1927 до грудня 1930 року — уповноважений інформаційно-агентурного відділу — політичного контролю ДПУ Аджарської АРСР. Член ВКП(б) з вересня 1927 року. У січні — грудні 1931 року — начальник Кобулетського районного відділу ДПУ Грузинської РСР. У січні 1932 — квітні 1933 року — начальник секретно-політичного відділу ДПУ Аджарської АРСР. У квітні 1933 — червні 1934 року — начальник Ланчхутського районного відділу ДПУ Грузинської РСР. У липні 1934 — березні 1935 року — начальник Махарадзевського районного відділу ДПУ-НКВС Грузинської РСР. У березні 1935 — жовтні 1937 року — комендант Сухумської прикордонної комендатури і начальник Гагринського міського відділу НКВС Грузинської РСР. З жовтня 1937 до вересня 1938 року — керівник групи партійного і радянського контролю при ЦК КП(б) Грузії і член Партійної колегії Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Грузинській РСР. У вересні 1938 — березні 1939 року — начальник дорожньо-транспортного відділу НКВС по Закавказькій залізниці в Тбілісі. У березні 1939 — березні 1941 року — начальник слідчої частини НКВС Грузинської РСР. 26 березня — 24 серпня 1941 року — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР. 24 серпня 1941 — 28 січня 1942 року — начальник особливого відділу НКВС по Закавказькому (з 30 грудня 1941 року — Кавказькому) фронту. 28 січня 1942 — 29 квітня 1943 року — начальник особливого відділу НКВС по Закавказькому військовому округу (з 1 травня 1942 року — фронту). 29 квітня 1943 — 22 липня 1945 року — начальник Управління контррозвідки СМЕРШ по Закавказькому фронту. 22 липня 1945 — 6 травня 1946 року — начальник Управління контррозвідки СМЕРШ по Тбіліському військовому округу. Одночасно, з вересня 1945 до січня 1946 року керував оперативною групою НКВС в окупованому Берліні (Німеччина). 6 травня 1946 — 12 січня 1948 року — начальник Управління контррозвідки МДБ по Закавказькому військовому округу. 12 січня 1948 — 9 червня 1952 року — міністр державної безпеки Грузинської РСР. 11 липня 1952 року заарештований. 19 вересня 1955 року засуджений ВКВС СРСР на процесі в Тбілісі за ст. 58-1 «б», 58-8 до страти. За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР 15 листопада 1955 року розстріляний в Тбілісі. Не реабілітований. Звання
Нагороди
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
