Рябов Володимир Павлович
Рябов Владимир Павлович (1 квітня 1900– травень 1938, тюрма НКВД СССР) — ерзянський учений-агроном, фахівець-перекладач творів російських літераторів ХІХ століття. Національність — ерзя. Жертва російсько-большевицького терору 1937-1938 рр. ЖиттєписНародився 1 квітня 1900 в селі Лобаскі (тепер Ічалковського району Мордовії) у багатодітній родині. Усі семеро дітей отримали гідну освіту й працювали заради процвітання Ерзянь Мастор. Серед них — філолог, педагог, перший професор-ерзянист Рябов Анатолій Павлович. 1918 — після закінчення школи працює робітником у Томську. 1920-1921 — воював у диверсійному загоні ім. І. Ф. Пакулова. 1921-1924 — в органах внутрішніх справ, міліціонера ЧК СССР. 1924-1927 — студент робітничого факультету Московського університету ім. М. М. Покровського (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). 1928-1932 — навчався в Московській сільськогосподарській академії імені К. А. Тимірязєва. 1931, влітку — проходив практику на посаді викладача агрономії та машинознавство на курсах трактористів. Познайомився з майбутньою дружиною Анною, яка на цих курсах викладала російську мову. 1933 — одружився й разом із родиною переїхав у Саранськ. 1933-1937 — викладав у Мордовському аграрному педагогічному інституті, активно співпрацював із Мордовським книжковим видавництвом. Через деякий час отримав редакторську посаду й очолив відділ сільськогосподарської літератури, займався перекладацькою діяльністю. 1935, грудень — делегат письменницької організації на І з'їзді поетів-перекладачів. 1937, червень — заарештований органами НКВД СССР. 1938, травень — закатований у Саранській тюрмі. 1956 — реабілітований посмертно самими комуністами. Творчі напрацювання
Див. такожПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia