Рябченко Сергій Михайлович
Рябченко Сергій Михайлович (22 жовтня 1940) — український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України (1997), завідувач відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України, лауреат Державної премії України; народний депутат СРСР (1989–1991 рр.), перший голова Комітету по науково-технічному прогресу Кабінету Міністрів України, згодом — голова Державного комітету України з питань науки і технологій (1991–1995 рр.) [1] Біографічні відомостіСергій Михайлович Рябченко народився 22 жовтня 1940 р. в м. Дніпропетровськ, у сім'ї Рябченка Михайла Івановича, інженера-будівельника, та Рябченко Єлизавети Василівни, вчителя математики. Закінчив фізичний факультет Дніпропетровського державного університету (1962 р.) і в 1963 р. вступив, а в 1966 р. закінчив аспірантуру в Інституті фізики НАН України. Науковий керівник — академік АН України А. Ф. Прихотько. В 1968 р. захистив кандидатську дисертацію з досліджень спін-спінових взаємодій у кристалах методом електронного парамагнітного резонансу. 1977 р. захистив докторську дисертацію з досліджень магнітних резонансів в квазідвовимірних кристалах. У 1966-67 рр. ним, разом із співробітниками його наукової групи, було вперше виявлене та пояснене гігантське спінове розщеплення екситонних спектрів у магнітозмішаних (розбавлених магнітних) напівпровідниках. У 1987 р. присвоєне звання професора. У 1991 р. С. М. Рябченку у складі авторської групи була присуджена Державна премія України за цикл робіт з виявлення та дослідження нових типів резонансів структур і магнітопружних аномалій у низьковимірних антиферомагнетиках. 1992 р. обраний член-кореспондентом НАН України зі спеціальності «фізика магнітних явищ». У 1997 р. Сергію Михайловичу було присуджене звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Починаючи від 1985 р. і донині Сергій Михайлович читає спецкурси (за сумісництвом) на радіофізичному факультеті Київського університету ім. Т.Шевченка. В 1989 р. С. М. Рябченко був обраний народним депутатом СРСР по Московському виборчому округу м. Києва, а далі, увійшов до складу Міжрегіональної групи. Він був заступником голови Комітету Верховної Ради СРСР з науки і технологій. В 1991 р. він став першим головою Комітету по науково-технічному прогресу Кабінету Міністрів України, згодом — головою Державного комітету України з питань науки і технологій. З 1995 р. повернувся в Інститут фізики НАН України, де і донині працює завідувачем відділу фізики магнітних явищ.[1][2] Наукова спеціалізаціяГоловні напрямки: експериментальні дослідження в галузі фізики твердого тіла, магнітних явищ у твердих тілах, магнітні резонанси, магнітні властивості надпровідників, магнітооптика, нанофізика. Інші напрямки: певні теоретичні дослідження у цих самих галузях. Поточні дослідницькі інтереси: магніто-оптичні дослідження напівпровідникових квантово-розмірних структур на базі розчинених магнітних напівпровідників (експеримент і теорія), магнітні властивості магнітних наночасток і наноструктур, магнітні властивості високотемпературних надпровідників.[2] Премії, почесні звання, членство у наукових товариствах, гранти
ПублікаціїСергій Михайлович є автором та співавтором більше 170 наукових статей у фахових наукових виданнях, доповідачем, у тому числі запрошеним, на ряді українських і міжнародних конференцій. Він є одним з редакторів з питань фізики конденсованого стану Центрально-Європейського фізичного журналу, членом редколегії Українського фізичного журналу, залучається рецензентом для ряду українських і зарубіжних фізичних журналів. Список вибраних недавніх публікацій
Посилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia