Рязанцев Владислав Юрійович
Владислав Юрійович Рязанцев (рос. Владислав Юрьевич Рязанцев (нар. 20 жовтня 1986, Ростов-на-Дону) — російський лівий політичний діяч, один із лідерів Лівого блоку, раніше — Лівого фронту. Протест проти інавгурації ПутінаУ квітні 2012 року Владислав Рязанцев виступив організатором акції у Ростові-на-Дону на підтримку московського опозиційного Маршу Мільйонів 6 травня 2012 (напередодні інавгурації президента РФ) під гаслом «Не пустимо Путіна в Кремль!», за що був арештований на 10 діб за звинуваченням у «дрібному хуліганстві».[1]. Суд з начальником ростовського УФСБ1 жовтня 2012 Рязанцев подав до суду на главу регіонального ФСБ Павла Солодкова. Рязанцев запевняв, що Солодков образив його, назвав рух «За чесні вибори» екстремістським. Акції руху «За чесні вибори» проходили у багатьох містах Росії починаючи з грудня 2011 року. Рязанцев організовував протестні заходи в Ростові.[2]. Антивоєнна позиція2 березня 2014 року Рязанцев затриманий поліцейськими в Москві під Міноборони за акцію протесту проти військового втручання Росії в Україну.[3]. Також на початку березня Рязанцев підтримав заяву російських лівих щодо ситуації в Україні. «Російські ліві заявляють рішучу підтримку народно-демократичної революції, що розвертається сьогодні в Україні! Ми вітаємо прагнення активної частини українського народу до більшої свободи і справжньої демократії! Ми підтримуємо боротьбу українців за демократичнішу форму устрою своєї влади, проти плутократичної і корумпованої кліки Януковича. Ми підтримуємо право як українського, так і інших народів світу на повстання проти влади, яка відмовляється прислухатися до голосу народу і застосовує проти незгодних з нею грубу силу…» — говориться в заяві.[4]. У червні 2014 року Рязанцев підтримав заяву лівих та анархістів щодо протистояння в Україні «Війна війні!», яка виступила як проти проросійських реакційних режимів «ДНР» і «ЛНР», так і проти нової українського уряду.[5]. Підтримка українських політв'язнівУ липні 2015 року, в процесі у справі «Сенцова і Кольченка» спробував виступити як суспільний захисник Олександра Кольченка, проте суд дане клопотання відхилював[6]. Займався постачанням для Сенцова і Кольченка у Ростові[джерело?]. Освітлював справу відносно Надії Савченко[7][8][9][10][11] [12][13][14] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
