Рятувальна операція в печері Різендинг

Рятувальники несуть пораненого від медичного намета до гелікоптера.

Рятувальна операція в печері Різендинг(інші мови) проводилася з 8 по 19 червня 2014 року в Баварії, Німеччина і мала за мету евакуацію спелеолога, який під час дослідження цієї печери отримав черепно-мозкову травму внаслідок обвалу. Операція стала однією з наймасштабніших печерних рятувальних операцій в історії: вона тривала 11 днів, в ній брали участь понад 700 людей з п'яти країн, понад 200 з яких побували всередині печери, а її вартість оцінюється майже в 1 мільйон євро.

Нещасний випадок

Схема евакуації

Печера Різендинг знаходиться у масиві Унтерсберг(інші мови), Берхтесгаденські Альпи, в муніципалітеті Бішофсвізен у баварському районі Берхтесгаден. Це найглибша та найдовша вертикальна печера(інші мови) в Німеччині, і вона вважається «технічно складною з першого ж метра»[1].

72-річний Йоганн Вестгаузер та ще двоє спелеологів увійшли до печери опівдні в суботу, 7 червня 2014 року[2]. 8 червня, близько 1:30 ночі (Центральноєвропейський літній час), коли команда знаходилася приблизно на 1000 метрів нижче поверхні та за шість кілометрів від входу в печеру, Вестгаузер отримав серйозні травми голови внаслідок обвалу каменю[3][4][5][6]. Спелеолог зазнав черепно-мозкової травми[7] та перелому вилиці, хоча його шолом був лише злегка пошкоджений[8].

У печері на той час не було радіо- та мобільного зв'язку з зовнішнім світом[9]. Після надання першої допомоги один з супутників лишився з Вестгаузером, а другий відправився на поверхню за підмогою. Після дванадцяти годин підйому він дістався входу та викликав звідти рятувальників[2][10].

Рятувальна операція

Транспортування пораненого Вестгаузера у печері, 16 червня 2014
Транспортування ношів, 16 червня
Пораненого підіймають з печери, 19 червня
Врятованого несуть до гелікоптера для доставки у лікарню, 19 червня

Того ж вечора три групи печерних рятувальників(інші мови), загалом одинадцять осіб, увійшли до печери та спустилися до Вестгаузера і його напарника. В печері встановили систему підземного зв'язку(інші мови). На місце події прибули додаткові гірські рятувальні команди з Німеччини та Австрії за підтримки гелікоптерів баварської(інші мови) та федеральної поліції. Ввечері 11 червня до пораненого дістався лікар[11]. Пізніше вночі прибув другий лікар, і медики дійшли згоди, що Вестгаузер придатний для транспортування.

13 червня розпочалася тривала евакуація пораненого, яка виявилася надзвичайно непростою через характер його травми та складну структуру печери[12][13].

Стежки в печері обладнали мотузковими перилами(інші мови), шлямбурними гаками та опорами для ніг[10][14]. Великі валуни, що загрожували впасти, закріпили за допомогою монтажної піни[8]. Для зв'язку використовувалася система Cave-Link (de) із резервною вторинною системою, а також був прокладений телефонний кабель[15].

У часи пік всередині печери перебувало до 60 людей і було встановлено до 90 % рятувального спорядження гірської рятувальної служби(інші мови) Баварії[16]. Біля входу до печери обладнали склад матеріалів, пункт екстреної медичної допомоги та житлові приміщення для співробітників екстрених служб; поблизу побудували тимчасовий вертолітний майданчик[10]. Загалом до операції було залучено 728 рятувальників з п'яти країн, з яких у печері побувало 202: 89 італійців, 42 австрійці, 27 німців, 24 швейцарці та 20 хорватів[8].

Вестгаузер лишався у стабільному стані та навіть зміг ненадовго встати і допомогти рятувальникам[10]. Особливою проблемою було запобігання «синдрому підвішеного стану»(інші мови) (порушення серцево-судинної функції під час рятувальних заходів, яке виникає внаслідок транспортування потерпілого у вертикальному положенні та може призвести до фібриляції шлуночків та смерті). У вертикальній шахті печери постраждалий був прив'язаний до нош, і рятувальникам довелося витягувати його вгору по 200-метровій вузькій та звивистій шахті вручну, використовуючи власні тіла як противагу для ношів. На останній ділянці ноші тягли ззовну ручною тросовою лебідкою, встановленою над входом до печери. У четвер, 19 червня 2014 року, об 11:44 ранку Вестгаузера успішно доставили на поверхню[17]. Його перенесли до спеціально облаштованого поруч екстреного медпункту, а потім на гелікоптері федеральної поліції відправили до клініки невідкладної допомоги в Мурнау.

Наслідки

Рятувальна операція, яку було описано як «визначну главу в історії альпійського рятування»[18] отримала широке міжнародне висвітлення[19][20][21][22]. Начальник гірської рятувальної служби Гейланд порівняв її з порятунком Клаудіо Корті(інші мови) з Північного схилу гори Айгер у 1957 році, який також був організований завдяки міжнародній співпраці[23].

27 червня 2014 року вхід до печери закрили згідно з муніципальним розпорядженням від 24 червня[24] для запобігання туризму катастроф (щоб уберегти як печеру, так і самих туристів)[18]. Індивідуальні дозволи на доступ видаються у випадках законно обґрунтованого інтересу (у німецькому законодавстві це називається Berechtigtes Interesse (de)) і фізичної та професійної придатності[25].

Операції з використанням гелікоптерів баварської поліції не були оплачені з огляду на те, що причиною інциденту, для якого їх викликали, не був злий умисел або груба недбалість[26].

У 2015 році Міністерство внутрішніх справ Баварії оцінило вартість рятувальної операції приблизно в 960 000 євро, з яких «значну суму» вніс сам Вестхаузер[27].

Двоє гірських рятувальників Клеменс Рейндл та Хайнер Бруннер з Баварської гірсько-рятувальної служби були нагороджені премією Роланда Гутча за управління проєктами 2014 року від Німецького товариства управління проєктами у 2015 році за керівництво рятувальною операцією[28].

Після операції в печері залишилося понад тонни сміття: харчові залишки, пластикова упаковка, свердла, батарейки та медичні матеріали. Видалити це сміття було важливо для екосистеми печери, оскільки подібні матеріали в печерах можуть забруднювати ґрунтові води та середовище існування кажанів та інших печерних тварин. Очищення печери тривало шість років, до 2020 (сміття було можливо видаляти лише протягом 5-10 днів на рік з серпня по жовтень, коли кількість опадів у цих краях низька)[29]. Частину обладнання залишили в існуючих бівуаках для майбутніх спелеологічних експедицій[30].

Зальцбурзька рятувальниця Сабін Ціммеребнер(інші мови), яка брала участь у порятунку Вестгаузера[31][32] наступного року загинула від падіння каменя на голову у безіменній вертикальній печері в Гредігу[33][34][35].

Фільм

Див. також

Примітки


  1. Dem «Riesending» auf den Grund gegangen, Interview mit Florian Schwarz. Berchtesgadener Anzeiger, 14. Mai 2014.
  2. а б Chronologie der Rettungsaktion. Архів оригіналу за 04 березня 2016., Deutsches Rotes Kreuz.
  3. Medizinische Behandlung oberste Priorität. In: orf.at, 11. Juni 2014.
  4. Karin Truscheit: Verunglückter Höhlenforscher Johann Westhauser. Körperlich fit und mental belastbar. In: FAZ.NET, 10. Juni 2014.
  5. Verunglückter Forscher Johann Westhauser: Rettungsaktion nach Höhlendrama zieht sich hin. In: FAZ.NET, 11. Juni 2014.
  6. Höhlenrettungseinsatz „Riesending“ – Tag 1. 8 червня 2014. Архів оригіналу за 12 червня 2014.
  7. Riesending-Höhle: Höhlen-Drama: Chirurg will notfalls in 1000 Metern Tiefe operieren. In: Augsburger Allgemeine, 11. Juni 2014.
  8. а б в Lars Abromeit (Text): Die Rettung. In GEO, Heft Juli 2019. Online.
  9. [1], Videodokumentation vom ZDF, abgerufen bei Arte, 2021.
  10. а б в г 72-jähriger Salzburger bei Drei-Meter-Absturz am Hochstaufen mittelschwer verletzt. Архів оригіналу за 04 квітня 2016., Bergwacht Bayern, 25. Juni 2014.
  11. Stephanie Lahrtz: Ein Arzt erreicht den Verletzten: Höhlenforscher erlitt Schädel-Hirn-Trauma. In: Neue Zürcher Zeitung, 11. Juni 2014.
  12. Gefangen in 1000 Metern Tiefe: Schwerverletzter sitzt in Riesending-Höhle fest. In: FAZ.NET, 8. Juni 2014.
  13. Alpen: Schwerverletzter sitzt in 1000 Metern Tiefe fest. Süddeutsche.de, 9. Juni 2014.
  14. Drama um verletzten Höhlenforscher: So soll die Rettung ablaufen. In: Augsburger Allgemeine, 14. Juni 2014.
  15. Bergung des verletzten Höhlenforschers. Die erste Etappe ist geschafft. In: swr.de, 13. Juni 2014.
  16. Nach fünftägigem Rücktransport: Forscher Westhauser ist aus der Riesending-Schachthöhle gerettet, ingenieur.de, 20. Juni 2014.
  17. Bergwacht Bayern: Verletzter Forscher aus Riesending-Höhle gerettet. Die Welt, 19. Juni 2014.
  18. а б Stephanie Geiger: Nach Forscher-Unglück: Bayerns Innenminister will Riesending-Höhle schließen. In: FAZ.NET, 18. Juni 2014.
  19. Germania, speleologo intrappolato a mille metri sotto terra. Corriere della Sera, 12. Juni 2014.
  20. Une opération d'envergure pour secourir un spéléologue allemand. Le Figaro, 10. Juni 2014.
  21. German cave rescue of Johann Westhauser under way. BBC, 16. Juni 2014.
  22. German cave rescue of Johann Westhauser can begin, doctors say. CBC news, 12. Juni 2014.
  23. «Mentale Stärke» rettete Forscher das Leben. Die Welt, 19. Juni 2014.
  24. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  25. «Riesending» wird geschlossen. Berchtesgadener Anzeiger, 20. Juni 2014.
  26. Forscher muss Hubschrauberrettung nicht zahlen. Süddeutsche Zeitung, 7. Juli 2014.
  27. Rettung von Höhlenforscher kostete fast eine Million Euro. Der Spiegel, 22. August 2015, abgerufen am 27. Dezember 2022.
  28. Ausgezeichnet: Projektmanager der Superlative. Deutsche Gesellschaft für Projektmanagement (PDF-Datei); archiviert bei archive.org am 28. Oktober 2021.
  29. Riesending-Höhle mühsam gereinigt. In: orf.at. 3. November 2018, abgerufen am 3. November 2018.
  30. Material nach Rettung aus Riesending-Höhle geborgen. heimatzeitung.de, 2. Dezember 2014.
  31. Rettungsaktion in 1000 Metern Tiefe: Das ist die Frau, die dem Höhlenforscher die Hand hielt.
  32. Sie war Westhausers mentale Stütze.
  33. Höhlenforscherin Sabine Zimmerebner verunglückt: Todesdrama um Höhlen-Heldin.
  34. Riesending-Höhle: Salzburgerin hielt Forscher die Hand.
  35. KOKO trauert um Sabine Zimmerebner.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya