Різдво в Словаччині

Різдво в Словаччині є важливим святом для словаків, а також для більшості населення християнських країн. Як і в інших частинах Європи, Різдво починається 24 грудня і закінчується Водохрещем 6 січня.

Під час Адвенту типово випікати солодощі, найчастіше, наприклад, імбирні пряники чи ванільні булочки. Тут також прикрашають адвентовий вінок, на нього ставлять чотири свічки, які запалюють по черзі.

У цей період, як і в інших країнах, також прикрашають ялинку, яку прикрашають різними вогниками, колбами або прикрасами ручної роботи. Зірку найчастіше ставлять на верхівку ялинки.^[1] Деякі люди також будують свої різдвяні вертепи під час Адвенту. Діти отримують адвент-календарі, які використовуються для відліку днів від Адвенту до Різдва.

Різдво — пісний день, головна їжа — вечеря. Під скатертину заведено класти луску коропа або гроші, щоб родині вистачило грошей на рік. Обід повинен складатися з 12 страв, які символізують число апостолів.^[1] Під час вечері ніхто не повинен залишати стіл.^[2]

Перед основною стравою розрізають яблуко — якщо в ньому з'являється зірочка, це означає удачу. Першою стравою є облатки, які є символом радості та душевної чистоти^[3], на які намазують мед для солодкого життя та часник для здоров'я.^[4] Типовим супом є капустниця, густий суп із квашеної капусти. У деяких домогосподарствах до нього додають сушені сливи, гриби чи вершки, у деяких замість них подають суп із бобових — адже бобові символізують достаток і мають забезпечити хороший урожай і на наступний рік.^[5] Як основну страву подають коропа з картопляним салатом. Наприкінці застілля подають різноманітні десерти, коржі та печеню — печені кульки, які поливають молоком і посипають маком.^[2]

Увесь день завершується опівночною месою.^[6]

Перед початком святвечірньої вечері члени деяких родин малюють медом на лобі невеликий хрест, щоб усі були добрими один до одного.^[7][8] Раніше дівчата ходили до кошари зі свинями, били ногою у двері кошари та скільки разів задзвонила свиня, через стільки років, за традицією, дівчина виходила заміж. Подекуди цей звичай зберігається й сьогодні.^[2][7]