Ріна Мореллі
Ріна Мореллі (італ. Rina Morelli; 6 грудня 1908 — 17 липня 1976) — італійська акторка. ЖиттєписСправжнє ім'я — Ельвіра. Народилася в акторській сім'ї. Дебютувала на професійній сцені в 1924 році. У 1938—1939 роки — актриса театральної компанії «Театр Елізео». У 1939 році дебютувала в костюмно-історичній картині Алессандро Блазетті «Пригоди Сальватора Розі» (герцогиня Ізабелла ді Торніано). З 1945 року Ріна Мореллі почала тривалу співпрацю з кінорежисером Лукіно Вісконті. В цей же час стала дружиною актора і режисера Паоло Стоппа. Активно працювала в театрі. Прославилася виконанням заголовних ролей у п'єсах Ануйя, Шекспіра, Гольдоні, Чехова, Кокто, Сартра, Вільямса. Ріна Мореллі — актриса емоційного, чуттєвого напруження прекрасно вписувалася в фільми великого Лукіно Вісконті: гувернантка Лаура в драмі «Почуття» (1954), принцеса Марія Стелла Саліна в «Леопарді» (1963). Знімалася актриса і в останній картині майстра — «Невинний» (мати Туліо, 1976). Ріна Мореллі грала майже у всіх театральних постановках Лукіно Вісконті. З успіхом грала і в фільмах Маріо Болоньїні — Росарія в екранізації роману В. Бранкато «Красунчик Антоніо» (1960), «Ла Віачча» (1961), антифашистської стрічці «Лібера, любов моя» (1974), Рене Клемана — «Як радісно жити»(Роза Фоссаті, 1961). Активно записувалася на радіо і знімалася на ТБ в серіалах «Будденброки», «Сестри Матерацці». Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
